В Україні активізувалася дискусія щодо перегляду вікових меж мобілізації. У ЗМІ та серед експертів обговорюють як можливе обмеження призову чоловіків, старших за 50–55 років, так і потенційне зниження нижньої межі з 25 до 23 років.
Ми з’ясували, чи можуть в Україні змінити мобілізаційний вік та які плани вже обговорюють.
Що кажуть у Верховній Раді про радикальні зміни вікових меж мобілізації
Секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в ефірі програми “Говорить Великий Львів” повідомив, що у владі та військовому середовищі шукають нові механізми поповнення війська, оскільки чинні фінансові стимули не дали очікуваного результату щодо збільшення кількості контрактників.
За словами Костенка, йому відомо про підготовку певних нововведень, однак деталі він не став розкривати до офіційних повідомлень від Міністерства оборони або Генерального штабу. Він дав зрозуміти, що зміни можуть стосуватися як вікових критеріїв, так і самого механізму проведення мобілізації.
“Я знаю, що зараз будуть впроваджуватися деякі радикальні речі. Вже йдуть розмови і, наскільки я знаю, деякі речі змінюються в призовному віці. Не буду уточнювати, думаю, про це згодом скажуть: і щодо призовного віку, і щодо самої мобілізації. Але я знаю, що рухи йдуть”, – розповів Костенко.
Водночас парламентар наголосив, що це не означає відмову держави від чинної моделі призову. Роман Костенко прямо заявив, що влада не планує переводити мобілізацію виключно у добровільний формат.
“Якщо хтось думає, що у нас мобілізація із примусової, законної, стане якоюсь іншою: захотів – пішов, захотів – ні, – то таких рішень не буде прийнято. Тому що ті, хто хотів захищати країну, вже пішли”, – сказав Костенко.
Окремо він спростував повідомлення про можливе скасування відстрочки для батьків трьох і більше дітей. За його словами, відповідних законодавчих пропозицій зараз немає і найближчим часом вони не очікуються.
Чи можуть обмежити мобілізацію чоловіків після 50 або 55 років
Конкретніше можливий сценарій зміни верхньої вікової межі Роман Костенко пояснив у коментарі Українській правді. Секретар оборонного комітету повідомив, що у військовому керівництві розглядають варіанти нового підходу до призову військовозобов’язаних віком понад 50 або 55 років.
“У Генеральному штабі обговорюють можливість зміни підходів до мобілізації з урахуванням віку, зокрема обмеження призову громадян старше 50 або 55 років, окрім військовозобов’язаних, які мають дефіцитні або критично необхідні для війська спеціальності”, – зазначив Костенко.
При цьому він підкреслив, що остаточного рішення немає. Зараз ідеться саме про обговорення можливих моделей, а не про вже затверджену нову вікову межу.
Окремо він заявив, що станом на зараз у Генеральному штабі не розглядають варіант призову громадян молодших за 25 років.
“Щодо зниження мобілізаційного віку нижче 25 років – наразі це питання не розглядається. Реалізувати таке рішення без внесення змін до законодавства неможливо”, – розповів нардеп.
Інша представниця оборонного комітету Верховної Ради Ірина Фріз заявила, що профільний комітет поки не отримував від Міністерства оборони чи Генерального штабу конкретного питання про необхідність зниження верхньої межі мобілізаційного віку до 50 або 55 років.
Фріз наголосила, що для предметного обговорення військові мають надати конкретні розрахунки та пояснити, якими показниками обґрунтовується можливий перегляд чинної системи. Без таких даних говорити про готове рішення, на її думку, передчасно.
Читати більше: Шахраї навчилися знімати гроші з протермінованих банківських карток: як їм це вдається
“Станом на сьогодні Міністерство оборони, Генштаб не порушували на комітеті питання щодо необхідності зниження мобілізаційного віку до 50 або до 55. Щойно це стане предметом конкретних обговорень, де будуть наведені показники, на які спиратимуться для аргументування подібних речей, тоді можна буде говорити предметно”, – заявила Ірина Фріз.
Фріз також порушила важливе питання про можливий взаємозв’язок між верхньою та нижньою межами. Вона не виключила, що теоретично скорочення мобілізаційного ресурсу за рахунок обмеження призову старших чоловіків може поставити питання про інші вікові категорії.
“Чи не тягнутиме це за собою автоматичну необхідність зниження мобілізаційного віку від 25 років? Теоретично таке можливо. Це серйозні речі, які мають артикулювати передусім військові, якщо вони вже здійснили відповідні розрахунки, спираючись на інформацію, зокрема, з “Оберега””, – сказала парламентарка.
Чи потрібно Верховній Раді голосувати за зміну мобілізаційного віку
Крім того, представник профільного комітету Верховної Ради Федір Веніславський звернув увагу на політичну складову питання та припустив, що рішення, які можуть викликати сильне суспільне невдоволення, буде складно провести через парламент.
“Моя суб’єктивна думка: зараз жодні ініціативи, пов’язані з мобілізаційним віком – або в бік зменшення, або в бік збільшення верхньої чи нижньої межі, – малоймовірно, що будуть прохідними в залі. Ніхто не голосуватиме за непопулярні рішення, розуміючи, що так чи інакше у якийсь не дуже тривалій перспективі будемо в політичному процесі”, – розповів Веніславський.
Він окремо підкреслив, що формально оформлених парламентських пропозицій щодо цього питання наразі немає.
“Жодних ініціатив станом на зараз щодо цього питання у парламенті не зареєстровано”, – додав представник профільного комітету.
Як зміниться мобілізація в Україні восени
На тлі заяв парламентарів військовий експерт Олексій Гетьман висловив значно сміливіший прогноз. За наявною у нього інформацією, у Генеральному штабі нібито вже майже готовий документ, який може передбачати зміну не лише однієї вікової межі, а загалом підходу до мобілізаційного віку.
Гетьман припустив, що можливі зміни можуть торкнутися не лише нижнього порогу, а й старших вікових категорій.”Перша пропозиція – збільшити мобілізаційний вік до 65 років. Зараз дозволили людям до 65 років добровільно служити за контрактом. Можна припустити, що мобілізаційний вік буде збільшений”, – зазначає Олексій Гетьман.
При цьому експерт визнав, що йдеться не про офіційно оприлюднений документ, а про інформацію, яка не була підтверджена Міністерством оборони, Генштабом чи Верховною Радою. Він припустив, що для чоловіків старшого віку можуть передбачити цивільніші або логістичні посади без надмірних фізичних навантажень.
“Можливо, їх будуть задіяти на більш щадних роботах. Ще один варіант, про який говорив екс-міністр оборони Резніков, – розглядається можливість мобілізації жінок”, – зазначив експерт.
На думку Гетьмана, якщо відповідний документ справді існує та буде політично підтриманий, його можуть винести на розгляд Верховної Ради після повноцінного відновлення роботи парламенту.
Експерт припустив, що подальші події на фронті та рішення Росії також можуть впливати на темпи таких змін.
“Це не є таємницею. Документ буде поданий, і до нього будуть вноситись зміни, пропозиції. Якщо Путін оголосить мобілізацію в Росії, нам теж доведеться реагувати. Це рішення політичного та військового керівництва. Потрібно додатково формувати підрозділи, вирішувати багато питань”, – наголошує експерт.
Водночас Гетьман вважає, що питання поповнення війська не зводиться лише до вікових рамок. Він звернув увагу на проблему військовослужбовців, які самовільно залишили частини, а також на ситуацію з військовозобов’язаними чоловіками за кордоном.
Чи можуть знизити мобілізаційний вік до 23 років восени
“Нам багато чого не кажуть, в мене є свої анонімні джерела, з якими я спілкуюся, люди, які працюють в законодавчій сфері. Я б не виключав варіант того, що буде зниження мобілізаційного віку з 25 до, можливо, 23 років”, – зазначив Гречківський.
На його думку, одним із факторів для такого сценарію могла б стати зміна верхньої межі. Якщо частину військовозобов’язаних старших категорій виведуть із загального механізму призову, держава може зіткнутися з необхідністю переглядати інші параметри мобілізаційного резерву.
“Я думаю, що скоріш за все ці зміни можуть бути восени, можливо вересень, жовтень, поки вони опрацюють на Комітет, передадуть на перше читання, я думаю, що це може бути зовсім скоро”, – зазначив Гречківський.
Водночас адвокат підкреслив, що зараз це лише один із можливих варіантів розвитку подій. Офіційно підтвердженого рішення про призов із 23 років немає.
Чому в ЗСУ обговорюють омолодження частини особового складу
Військовий оглядач Денис Попович у колонці для “Слово і діло” звернув увагу на саму структуру української мобілізаційної системи. За чинним підходом основна вікова категорія військовозобов’язаних для мобілізації охоплює чоловіків від 25 до 60 років, що, на його думку, має свої особливості в історичному та міжнародному контексті.
На його думку, нижній поріг у 25 років усе одно залишається відносно високим, якщо порівнювати його з практикою багатьох масштабних воєн минулого.
“У багатьох масштабних військових конфліктах XX століття держави широко залучали до армії молодь віком 18–25 років”, – зазначає Попович.
Експерт пояснює, що історична логіка використання молодших вікових категорій пов’язана насамперед із фізичними можливостями. У середньому молодші люди краще переносять значні навантаження та швидше відновлюються після них.
Водночас Україна, за його оцінкою, свідомо не мобілізує більшість чоловіків молодших за 25 років через демографічні міркування. Для громадян віком від 18 до 24 років при цьому передбачена можливість добровільної служби, а також діють окремі фінансові та соціальні стимули.
Саме цей баланс між потребами фронту та демографічними ризиками робить дискусію щодо потенційного зниження нижньої межі особливо складною.
“Влада поки що намагається уникати вкрай непопулярних рішень щодо подальшого омолодження мобілізаційного контингенту”, – зазначає Попович.
На тлі таких умов, як зазначає Попович, у Збройних силах може існувати потреба в омолодженні частини особового складу. Для конкретних бойових завдань командири можуть надавати перевагу військовослужбовцям віком приблизно 25–35 років, особливо якщо йдеться про фізично надзвичайно важку роботу.
У штурмових підрозділах військовим доводиться долати великі відстані пішки, постійно змінювати позиції та тривалий час перебувати в польових умовах. Техніка часто стає ціллю для російських безпілотників, через що можливості використання транспорту на передовій обмежені.
“Боєць має нести на собі спорядження, загальна вага якого може сягати кількох десятків кілограмів. Якщо додати до цього необхідність ведення штурмових дій, такі навантаження справді потребують високої фізичної підготовки”, – зазначається в матеріалі.
Саме тому військове командування може бути зацікавлене в омолодженні окремих бойових підрозділів. Водночас старший вік не означає автоматичної меншої цінності для війська, адже досвідчені фахівці можуть бути особливо потрібними в логістиці, штабній роботі, управлінні та технічних напрямках.
Чи призведе зниження верхньої межі до мобілізації з 23 або 21 року
У разі скорочення кількості військовозобов’язаних за рахунок обмеження мобілізації старших вікових груп потенційно може посилитися дискусія громадян віком менше 25-ти років.
“Історичний досвід затяжних воєн дуже часто призводив саме до таких непопулярних кроків”, – зазначає Попович.
За оцінкою оглядача, потенційне омолодження війська не гарантує збільшення кількості людей, готових служити. Значну роль відіграватимуть мотивація, умови контрактів, соціальні гарантії та загальна організація мобілізаційного процесу.
“В іншому випадку зниження верхньої вікової межі може посилити дискусію щодо подальшого омолодження мобілізаційного контингенту – до 23 або навіть 21 року. Це вкрай непопулярна міра, якої влада поки що намагається уникнути. Проте історичний досвід затяжних воєн дуже часто призводив саме до таких непопулярних кроків”, – підсумував Денис Попович.
А що ви думаєте про можливі зміни мобілізаційного віку? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
