Екс-розвідник Сергій Жирнов розповів про паніку усередині вищих ешелонів влади у Російській Федерації.
Настання ЗСУ у Курській області викликало паніку у Кремлі та призвело до нелогічних та необдуманих дій Путіна, повідомив Сергій Жирнов. Екс-розвідник з іронією висловився про реакцію росіян на СВО у Курській області: “Далі починається цирк абсолютний з конями, тому що Міністерство оборони РФ каже, що ми там взагалі всіх розбили: тисячу людей зайшло, ми вбили 945, вся наша місія виконана, а тепер місцева влада, і Росгвардія, і ФСБ нехай розуміються”.
Інтерв’ю Сергія Жирнова для “Фабрики новин” можна переглянути на каналі YouTube.
Майор КДБ поділився інформацією про ситуацію в РФ: “У Герасимова головне завдання – війна в Україні, тому, звичайно, йому нічого не загрожує, ніякі відставки. Це все нісенітниця абсолютна”. Це все розповсюджують ФСБ і люди, які не розібралися в тому, що відбувається в Кремлі, тобто зараз у них гризня йде всередині Кремля. Це теж дуже хороша новина для України, бо кожен тягне ковдру на себе і кожен каже, що “винний сусід, а я не винен”“.
“У Путіна теж в голові мішанина, це безглуздий абсолютний, тому що він каже, що у нас ситуація складна, але типу ми всі розрулюємо, вводжу режим КТО, а значить за це відповідає ФСБ, але каже, що головне завдання лягає на збройні сили Виходить, що нічого не відбувається начебто б, усі розрулили, у нас там просто терористи в Курській області, але чомусь на збройні сили лягає головне завдання. Це не відповідає навіть конституційному статусу збройних сил, які задіяні в РФ лише тоді, коли виникає військова загроза території країни, а Путін каже, що у нас терористична загроза, а це — ФСБ“, – пояснив Сергій Жирнов.
Після цього досвідчений розвідник заявив: “Строго кажучи, для Путіна найбільша небезпека – те, що Україна намацала, на мою думку, найслабше місце і показала це слабке місце. РФ збудувала якийсь фронт на Сході і вважала, що всі гратимуть за її правилами, тобто всі гратимуть на цьому фронті за її правилами. Росія сама порушила цю парадигму: вона почала наступ з Білгородської області на Харків, і це дало Україні можливість подумати про те, “а, можливо, нам треба воювати не тільки там, де змушує РФ”.
