Росія має нову проблему в економіці: експерти розповіли, про що мовчить Кремль

Російська економіка почала гальмувати та знижувати темпи зростання: військове накачування країни грошима перестає давати ефект.

Боротьба Путіна та його економічного блоку з інфляцією дає протилежний ефект економіки і послаблює Росію зсередини. Про це пише британське видання The Telegraph.

📱 Наші Shorts🔔 Підписатися

Федоров вимагає від Зеленского публічно відповісти про корупцію в оточ

Це його вибір, – Зеленський про відмову Федорова від усіх 4 запропонов

Корупція заважає завершити війну в сильній позиції, — ексміністр Федор

«Я буду дивитися, з ким пройшли шлях» - Михайло Федоров розповів, коли

«Ці люди зрештою програють»: Федоров пояснив, що призвело до його звіл

Бойфренд-аб'юзер Гайден Панеттьєрі вперше заговорив після її смерті: в

Ексміністр оборони Федоров отримав бронювання у фонді Сороса через три

Зеленський уперше відреагував на нічний масований удар: росіяни довго

Вибори під час війни: заява Федорова обурила ОП та розділила експертів

Федоров закликає провести вибори!: Звернення Федорова про корупцію, кр

Після того, як у 2022 році інфляція дійшла до пікового рівня в 17,8%, знизившись минулого року, ціновий тиск на Росію та пересічних росіян знову посилюється. Офіційні дані минулого тижня показали, що інфляція, що вимірюється індексом споживчих цін, підскочила на 9,1% у річному обчисленні.

Витрати зростають повсюдно, а ціни на харчові продукти зросли на 10% порівняно з минулим роком. Яйця, які коштують приблизно на 50% (!!!) більше ніж рік томустали настільки дорогими, що російські сім’ї роздають їх як подарунок.

Інші чинники тиску ціни виникають самі собою. Величезні військові витрати Путіна нині підтримують економіку: зброю, танки та зростаючі зарплати. Все це з’їдає військовий бюджет Росії, натомість розганяючи інфляцію, яка спустошує російські гаманці.

За даними Міністерства оборони Великобританії, армія Путіна втрачає приблизно 1000 солдатів на день. Це ускладнює хронічний дефіцит робочої сили, оскільки дедалі більше громадян змінюють роботу в магазині на фронт.

Науковий співробітник Російсько-Євразійського центру Карнегі у Берліні Олександра Прокопенка попереджає, що це провокує зростання цін: “Ринок праці опосередковано сприяє інфляції, оскільки люди отримують все більші та більші зарплати та агресивно витрачають”.

У відповідь Центральний банк Росії був змушений розпочати кампанію агресивного підвищення ставок у спробі стримати зростання цін.

Кріс Уіфер, засновник консалтингової компанії Мacro Аdvisory, яка працює в Росії, зазначає, що Центральний банк тепер очікує, що відсоткові ставки залишаться “в діапазоні від 18 до 19,6 процентних пунктів” у другій половині 2024 року. Ставки у 2025 році, як очікується, залишаться в діапазоні від 14 до 16 п. п. порівняно з попереднім прогнозом 10-12 п. п.

На його думку, російська економіка входить у нову фазу уповільнення зростання, що ставить її перед “реальним ризиком стагфляції”.

“Наш корабель увійшов у дуже штормові незвідані води”, – заявила Ельвіра Набіулліна, голова Центробанку.

Порівнявши російську економіку з хворим пацієнтом, вона додала: “Що означає висока інфляція? Як і висока температура у людини, вона свідчить про проблеми зі здоров’ям”. Однак зараз ці проблеми зі здоров’ям стають дедалі серйознішими.

Іншими словами, наступний рух ставок у Росії, швидше за все, буде спрямований вгору, а не вниз.

“Це означає, що до кінця року офіційна ставка або залишиться на рівні 18%, або може зрости до 19% або навіть 20% вже на наступному засіданні Центрального банку у вересні”, – каже Уіфер.

Він вважає, що російська економіка вступає в нову фазу уповільнення зростання, що наражає економіку на “реальний ризик стагфляції”.

“На першому етапі економіка реагувала на різкі зміни після запровадження масштабних західних санкцій”– каже Уіфер, наголошуючи, як економіка скоротилася, а валюта впала після вторгнення у лютому 2022 року.

На той час країна частково справлялася із ситуацією, продаючи нафту за зниженими цінами таким країнам, як Китай та Індія.

Уіфер каже, що тимчасовий зростання зараз йде на спад, оскільки відсоткові ставки та економічна реальність починають давати себе знати.

“Останні дані щодо Росії свідчать про те, що період післясанкційного відновлення поступово добігає кінця– каже він. – Це супроводжується виснаженням чи ослабленням колишніх драйверів зростання, оскільки уряд дедалі більше переймається необхідністю підтримки збалансованості своїх рахунків”.

Немає кращого сигналу про брак грошей, ніж рішення Путіна призначити на посаду міністра оборони досвідченого економіста з нульовим військовим досвідом.

Ці зміни макроекономічних тенденцій у Росії означають, що майбутні перспективи зростання стають дедалі туманнішими:

“Ризик полягає в тому, що уповільнення зростання стане набагато більш вираженим, ніж уповільнення інфляції, що може означати, що Росія може зіткнутися зі сценарієм стагфляції вже наступного року. Це ризик, якого Центральний банк хоче уникнути за будь-яку ціну, звідси його рішучість проводити більше жорстку грошово-кредитну політику.

Поки Путін шукає інші джерела доходу для фінансування війни, з’являється нова приказка: “У Росії люди стають новою нафтою”.

Дешева енергія стає дорожчою: у липні Кремль підвищив тарифи на комунальні послуги майже на 10%.

Фіксована ставка прибуткового податку в розмірі 13%, запроваджена самим Путіним у 2001 році, незабаром перетвориться на п’ятиступінчасту шкалу, яка збільшуватиметься до 22%, якщо дохід перевищує 50 мільйонів рублів, або близько півмільйона доларів.

Ставка податку на прибуток підприємств у Росії також зросте з 20% до 25% з наступного року, тоді як більш високі податки на нафту та газ також сприяють збільшенню доходів.

Заходи було підписано у законі без особливих протестів. Катерина Курбангалєєва каже, що це “не через тиск на громадян Росії, а тому, що ця податкова реформа торкнеться приблизно 3,2% населення і змусить більш забезпечених людей платити більше”.

Уїфер каже, очевидно, що епоха нижчих темпів зростання не зникне найближчим часом: “Зростання економіки досягло піку на початку цього року, і в майбутньому темпи зростання, як очікується, будуть нижчими, можливо, набагато нижчими порівняно з тими, що спостерігалися торік”.