Коли почалося повномасштабне вторгнення, багато хто з українських зірок не вагаючись взяв до рук зброю. Серед перших у стрій став і лідер гурту O.Torvald Женя Галич. Його поява у військовій формі тоді стала символом єдності народу та мистецтва. Але війна — це не лише героїчні кадри, а й жорстка реальність, яка не щадить нікого.
Зараз прізвище співака знову на слуху, але вже в іншому контексті. У мережі та кулуарах ширяться чутки: чи дійсно Галич залишив лави Збройних Сил? Якщо так, то чому? Артист нарешті порушив мовчання і відверто відповів на найболючіші запитання.
Не добровільний відхід, а наказ медицини
Багато хто може подумати, що статус «ветерана» — це легкий спосіб уникнути служби. Але історія Жені Галича доводить протилежне. Це не втеча від відповідальності, а наслідок важких випробувань.
У своєму відвертому інтерв’ю проєкту «Наодинці з Гламуром» музикант розповів страшну статистику свого лікування. Після одного з останніх бойових виїздів його стан різко погіршився. Результат? Майже чотири місяці безперервного перебування у шпиталі.
«На жаль, я звільнився за станом здоров’я. Так вже вийшло, що після наших останніх виїздів я не зміг брати активну участь у бойових діях і провів достатню кількість часу в шпиталі, це було майже чотири місяці», — зізнався Галич.
Лікарі боролися за його життя та здоров’я, але організм дав збій. Дев’ять місяців обстежень, тестів та реабілітації завершилися вердиктом військово-лікарської комісії: придатність до строкової служби втрачено. Співака списали.
Ветеран — це не діагноз, а нова місія
Чи означає це, що Женя Галич пішов на спокій? Ні. Війна змінила його роль, але не зменшила відданості справі. Зараз артист має офіційний статус ветерана, але його робота триває, просто на іншому фронті — цивільному.
Разом із побратимами він активно працює в громадській організації «Ветерани-добровольці». Їхня мета — допомогти тим, хто повернувся додому, але потребує підтримки у адаптації до мирного життя. Опіка родинами загиблих, допомога пораненим, психологічна підтримка — це те, чим зараз живе команда Галича.
«Ми опікуємося справами ветеранів, військовослужбовців і їхніх родин, які потребують допомоги у цивільному житті. Тримаємося гуртом тут тепер», — наголосив музикант.
Чому це важливо знати зараз?
Історія Галича — це дзеркало, в яке варто подивитися кожному. Вона руйнує стереотипи про «зірок-відмазух». Вона показує, що навіть найміцніші ламаються під тиском війни, і це нормально. Головне — не ламати дух і продовжувати боротьбу там, де ти можеш бути найбільш ефективним.
Поки хтось шукає привід для критики, інші просто роблять свою справу. Хтось тримає окоп, хтось — операційний стіл, а хтось допомагає побратимам вижити після повернення додому. Усі ці фронти однаково важливі для перемоги.
А що ви думаєте про шлях Жені Галича? Чи вважаєте ви допомогу ветеранам такою ж важливою, як і службу в окопах? Пишіть свою думку в коментарях та обов’язково поділіться статтею з друзями!
