Показове використання Росією «Орешника» в безпосередній близькості від кордонів Європейського Союзу — це прямий і небезпечний виклик не тільки для України, але й для Варшави, і для багатьох інших європейських столиць.
Про це у своєму вечірньому відеозверненні 9 січня 2026 року сказав президент України Володимир Зеленський, коментуючи наслідки масованого удару, в ході якого російська балістична ракета середньої дальності вразила ціль у Львівській області.
Глава держави наголосив на тому, що демонстративність цієї атаки спрямована на залякування сусідів України по ЄС і НАТО.
“Це знову було показово близько до кордонів Євросоюзу, а це — якщо з точки зору застосування балістики середньої дальності — однаковий виклик і для Варшави, і для Бухареста, і для Будапешта, і для багатьох інших столиць”, — сказав Зеленський. Президент підкреслив, що в сучасних реаліях 2026 року дальність і потужність такого озброєння роблять кордони формальністю, а під загрозою опиняється весь східний фланг Альянсу. На його думку, світ повинен усвідомити, що агресор більше не обтяжує себе пошуком виправдань для ескалації.
Володимир Зеленський акцентував увагу на тому, що відсутність чітких причин для запуску таких ракет свідчить про непередбачуваність Кремля. Якщо росіяни «навіть не намагаються придумати правдоподібну причину для використання такої зброї, то особистими зв’язками або будь-якою риторикою від цього не сховаєшся», — підкреслив президент. Він закликав західних партнерів перестати сподіватися на кулуарні домовленості, оскільки балістична загроза стосується кожного європейця в рівній мірі.
Головне питання, яке поставив Зеленський перед світовою спільнотою, — це наявність реальної системи колективної оборони, здатної зупинити божевілля диктатора. «Повинна бути система спільних дій, система спільного захисту, реально дієва. Чи є у нас зараз така система? Питання без відповіді, тому що всі в Європі — мають одну і ту ж саму сумнів: чи захищатимуть його столицю, якщо Путіну щось вдарить у голову”, — резюмував Зеленський. Таким чином, удар 9 січня 2026 року став для Європи останнім дзвінком, що вимагає негайного переходу від слів до конкретних кроків щодо захисту свого неба.
