Збирати дикорослі гриби дозволяється далеко не в кожній місцевості, а реалізовувати їх можна лише у разі суворого дотримання встановлених правил щодо безпечності та облаштування торговельного місця.
Ходити до українських лісів по гриби для власного вжитку зазвичай дозволено без оформлення окремих дозвільних документів. Утім, таке «тихе полювання» має певні обмеження: вони стосуються приватних лісових угідь, територій із природоохоронним статусом, рідкісних червонокнижних видів, а також заготівлі лісової продукції з метою заробітку.
Спеціальні норми діють і щодо торгівлі грибами. Навіть легально зібрані лісові дари заборонено виставляти на продаж де завгодно. Щоб реалізувати дикороси на агропродовольчому ринку, необхідно підтвердити їхню безпечність, тоді як стихійна вулична торгівля з рук тягне за собою адміністративне стягнення.
Коли лісові дари можна збирати вільно
Базовий порядок визначено положеннями статті 66 Лісового кодексу України.
Громадяни мають гарантоване право вільного доступу до державних та комунальних лісів і можуть безоплатно, без спеціальних паперів, збирати для особистих потреб трав’янисті рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби та інші лісові багатства. Водночас у приватних угіддях цим правом можна скористатися винятково за згодою їхнього власника.
Таким чином, якщо людина вирушає по гриби для себе чи родини до державного або комунального лісу, де немає заборон, оформлювати лісовий квиток не потрібно. При цьому ключове значення має законодавча вимога «для власного споживання». Саме це формулювання відмежовує вільне використання лісових ресурсів від спеціального користування.
У яких випадках вимагається лісовий квиток
Норми Лісового кодексу розрізняють загальне та спеціальне використання лісових ресурсів.
До переліку побічних лісових користувань закон зараховує заготівлю дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід і лікарських рослин. Спеціальний режим лісокористування здійснюється на чітко відведених ділянках і потребує обов’язкового дозволу. Для побічного використання таким документом є лісовий квиток.
Отже, вільний збір без оплати згідно зі статтею 66 стосується виключно особистого споживання. Заготівля грибної продукції як лісового ресурсу в межах спеціального користування, зокрема для комерційного збуту, відбувається за зовсім іншими правилами.
Саме тому той, хто збирає дикорослі гриби заради отримання прибутку, не може виправдовувати таку діяльність правилом про безоплатний збір «для власних потреб».
За що саме накладається грошове стягнення
Статтею 70 КУпАП чітко закріплено відповідальність за самовільний збір плодів, горіхів, грибів та ягід на територіях, де це заборонено або де вимагається наявність лісового квитка.
Для пересічних громадян розмір штрафу становить від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а для посадовців — від 3 до 7 таких мінімумів.
Тобто адміністративна відповідальність настає не просто за прогулянку лісом із кошиком, а у випадках, коли збирання ведеться всупереч обмеженням, запровадженим на відповідній території.
Крім того, без попереднього дозволу власника не можна вільно збирати гриби на приватних лісових землях.
Особливості перебування в заповідниках і нацпарках
У межах об’єктів природно-заповідного фонду встановлено спеціальний режим, зумовлений статусом території та її зони.
Найбільш суворі обмеження діють у заповідних зонах, де повністю заборонено будь-яку діяльність, що суперечить охоронній меті. Водночас у рекреаційних зонах деяких нацпарків передбачено можливість регульованого збору дарів лісу за умови дотримання екологічних норм.
Через це перед походом по гриби до заказника чи національного природного парку слід заздалегідь з’ясувати правила перебування в конкретній охоронній зоні.
За порушення встановлених обмежень чи ведення забороненої діяльності на територіях ПЗФ стаття 91 КУпАП встановлює для громадян штраф у розмірі від 9 до 24 неоподатковуваних мінімумів із можливою конфіскацією знарядь правопорушення та зібраних ресурсів.
Читати більше: Садівник пояснив, як правильно саджати та обрізати малину восени
Сувора заборона на червонокнижні види
До списків Червоної книги України входять не тільки представники фауни та флори, а й рідкісні гриби.
Усі червонокнижні об’єкти підлягають особливій державній охороні. Їх добування чи збір можливі лише як виняток у наукових, селекційних або природоохоронних цілях за наявності спеціального дозволу.
Закон прямо наголошує: використання об’єктів Червоної книги з метою отримання комерційного прибутку категорично заборонено.
За незаконне вилучення видів, внесених до Червоної книги або захищених міжнародними договорами України, стаття 90 КУпАП визначає штраф для громадян від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів із конфіскацією зібраного, а для посадових осіб — від 50 до 80 мінімумів.
Таким чином, загальний дозвіл на збір грибів для домашнього столу не діє щодо видів із природоохоронним статусом.
Вимоги до офіційної реалізації грибів
Чинне законодавство не забороняє продавати їстівні гриби як такі. Однак правомірність торгівлі залежить від місця збуту, походження товару та виконання вимог щодо його якості й безпечності.
У разі продажу свіжих дикоросів на території офіційного ринку продукція обов’язково проходить експертну перевірку.
Уповноважені контролюючі органи наголошують, що реалізація дозволена виключно за наявності експертного висновку ринкової лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи.
Діючі Правила торгівлі на ринках також дозволяють продаж свіжої та сушеної продукції за умови проходження контролю, і цей нормативний акт залишається чинним.
Отже, фізичні особи можуть легально продавати дозволені види грибів на агроринках, якщо виконано всі вимоги ринку та перевірено безпечність товару.
Табу на продаж домашньої консервації
До перероблених грибів закон висуває значно жорсткіші вимоги.
На агропродовольчих ринках повністю заборонено продавати грибні консерви домашнього приготування. Обмеження поширюється саме на домашню продукцію, на відміну від фабричної консервації, яка вводиться в обіг за офіційними стандартами.
Фахівці держконтролю прямо вказують, що домашні консерви з грибів належать до списку товарів, торгівля якими на ринках перебуває під повною забороною.
Відтак існує суттєва юридична різниця між реалізацією свіжих перевірених грибів та продажем банки домашніх закруток.
Штрафи за стихійний продаж і нелегальний бізнес
Найбільш поширене правопорушення — це торгівля з рук у непризначених для цього місцях.
Стаття 160 КУпАП передбачає покарання за здійснення торгівлі в містах із рук на вулицях, майданах, у дворах, під’їздах, скверах та інших не передбачених місцях.
Санкція за цією статтею становить від 1 до 7 неоподатковуваних мінімумів із можливою конфіскацією продукції.
Важливо мати на увазі, що перша частина статті 160 прямо стосується лише міської території, тому не варто автоматично застосовувати її до продажу біля трас за містом, де діють інші норми та місцеві розпорядження.
Якщо торгівля ведеться на ринку, але з порушенням встановлених норм, застосовується стаття 159 КУпАП, яка тягне попередження або штраф від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів.
Окремо слід розмежовувати продаж залишків власного збору та ведення повноцінної комерційної діяльності.
Реалізація кількох кошиків не свідчить автоматично про здійснення підприємницької діяльності без реєстрації, і такі висновки не робляться з одного окремого факту.
Проте якщо особа систематично здійснює господарську діяльність, що вимагає державної реєстрації, без належного оформлення, це кваліфікується за статтею 164 КУпАП.
За діяльність без державної реєстрації як суб’єкта господарювання ця норма передбачає штраф у розмірі від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 34 тисяч гривень).
Тому твердження, що за разовий продаж одразу штрафують як підприємця, є юридично неточним: для статті 164 потрібен саме доведений факт системної діяльності.
Контроль безпечності харчових продуктів
Дикорослі гриби юридично визнаються харчовою продукцією.
Закон України про безпечність та якість харчових продуктів відносить збирання дикорослих ягід, горіхів і грибів до сфери первинного виробництва.
Через це професійні суб’єкти ринку зобов’язані дотримуватися суворих вимог щодо простежуваності, гігієни та реєстрації потужностей.
Разом із тим ці вимоги не накладаються автоматично на звичайну людину, яка одноразово принесла кошик грибів на ринок, оскільки обов’язки залежать від юридичного статусу продавця.
Головні висновки для грибників
Збирати гриби для себе можна вільно в державних і комунальних лісах, якщо там немає заборон, тоді як у приватних лісах потрібен дозвіл власника.
Комерційна заготівля дикоросів вимагає отримання спеціального лісового квитка і регулюється окремим порядком.
Категорично заборонено ігнорувати правила заповідників і зривати рідкісні види грибів, занесені до Червоної книги.
Продавати свіжі гриби на агроринках дозволено лише після проходження лабораторної експертизи, а домашню консервацію збувати на ринках не можна.
Торгівля з рук у невідведених місцях, порушення ринкових правил або незареєстроване підприємництво тягнуть за собою передбачену законом адміністративну відповідальність.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Головне за день - одним листом
Щовечора надсилаємо топ-5 найчитаніших новин. Без спаму, відписка в один клік.
СуспільствоНе вся картопля однакова — які сорти найкраще підходять для різних страв
СуспільствоЗірки обіцяють гармонію Тельцям та успіх у спілкуванні Близнюкам у гороскопі на 5 жовтня
СуспільствоВідрахування з вишів від жовтня: для студентів запровадили суворі правила
ПолітикаМерц просто у Києві закликав Путіна припинити безглузду війну
СвітУ Москві спалахнули протести проти Путіна з вигуками «Геть царя»
ГороскопиФінансовий успіх 4 жовтня очікує на три знаки зодіаку
