Українське суспільство з нетерпінням чекає на кадрові рішення у військовому керівництві. Чи піде президент Володимир Зеленський назустріч громадській думці та відправить у відставку Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського? Це питання сьогодні лунає дедалі гучніше. Проте експерти вбачають у цьому не просто заміну однієї фігури на іншу, а складний стратегічний вибір, який може мати несподівані наслідки.
Дилема двох моделей війни
Політичний оглядач Майкл Накі переконаний: якщо Зеленський прислухається до суспільства і звільнить Сирського, то логічним кроком має стати повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони. Чому саме така комбінація виглядає найраціональнішою?
Ситуація, в якій опинився президент, нагадує вибір між двома складними шляхами. З одного боку — необхідність прибрати Сирського, що потягне за собою масштабну перебудову всього генералітету, який Головнокомандувач формував під себе. Це складний, болісний процес. З іншого боку — усунення Федорова. Хоча це технічно простіше, такий крок може сприйнятися негативно, адже реформи та підходи ексміністра дають відчутний результат і користуються популярністю в армії.
Федоров пропонував підхід, відмінний від гасла «набрати побільше, тримати в єжових рукавицях і відправляти в атаку». Його методи сприймалися як більш сучасні та людяні. Тому Зеленський, ймовірно, пішов шляхом найменшого опору, намагаючись уникнути різких рухів.
Ризик отримати обидва негативні сценарії
Але тут криється підступний нюанс. Якщо зняти і Федорова, і Сирського, не повернувши при цьому нікого з них, можна отримати подвійний удар. Суспільство буде невдоволене тим, що бачення Федорова так і не повернулося в Міноборони. Водночас генералітет буде обурений тим, що у них забрали вже звичну модель управління.
Замість вибору між двома моделями ведення війни влада ризикує прибрати обидві, залишивши вакуум. Важко уявити таку конфігурацію взагалі, адже об’єктивних претензій до Федорова у президента, схоже, не було. Він є частиною команди, його призначали навіть під час попередніх скандалів для підняття рейтингу. Реформу мобілізації, яку часто ставлять у провину, експерти вважають просто неспроможною в нинішніх реаліях, а не особистою невдачею міністра.
Сила демократії — у здатності чути
Деякі коментатори вважають, що Зеленський занадто гордий, щоб «здавати назад». Однак спостереження показують, що жорсткого стопора у нього немає. Ми вже бачили прецеденти зі зміною рішень у справах НАБУ/САП або в історії з Єрмаком.
У демократичних суспільствах здатність «почути народ» — це не ознака слабкості. Навпаки, це прояв сили та поваги, який повертається довірою та зростанням рейтингу. Тому розумним сценарієм при відставці Сирського виглядає саме повернення Федорова.
Нагадаємо, що після розмов із ключовими фігурами військового відомства Зеленський уже анонсував зміни в армії. Залишається лише сподіватися, що вони будуть логічними та виваженими.
А як ви вважаєте, чи варто повертати Федорова в команду? Пишіть свою думку в коментарях та обов’язково поділіться статтею з друзями!
