Яке церковне свято відзначають в Україні 20 вересня

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

У православному календарі 20 вересня (за старим стилем 3 жовтня) є днем молитовної пам’яті святого великомученика Євстратія та його сподвижників. Євстратій обіймав посаду військового начальника у місті Сатала, що у Вірменії. За своїм походженням він належав до знатного роду та мав високий авторитет на державній службі.

Незважаючи на високе суспільне становище, Євстратій сповідував християнство, хоча тривалий час тримав свою віру в таємниці. Коли ж у країні розгорнулися масштабні гоніння на послідовників Ісуса Христа, він наважився відкрито оголосити про свої релігійні переконання.

Євстратій цілком усвідомлював, що цей відважний крок може коштувати йому власного життя, проте більше не бажав приховувати власні погляди.

📱 Наші Shorts🔔 Підписатися

«Слідство триває» - поліція перевіряє оточення Гайден Панеттьєрі у спр

Помідори «як із бочки» без оцту: простий рецепт для 3-літрової банки

Росія може атакувати НАТО найближчими роками: у розвідці США розкрили

Сімейна драма Кличка та Панеттьєрі: чому боксер забрав опіку над доньк

Федоров вимагає від Зеленского публічно відповісти про корупцію в оточ

Це його вибір, – Зеленський про відмову Федорова від усіх 4 запропонов

Корупція заважає завершити війну в сильній позиції, — ексміністр Федор

«Я буду дивитися, з ким пройшли шлях» - Михайло Федоров розповів, коли

«Ці люди зрештою програють»: Федоров пояснив, що призвело до його звіл

Бойфренд-аб'юзер Гайден Панеттьєрі вперше заговорив після її смерті: в

Пліч-о-пліч із Євстратієм постраждав і його близький друг Євгеній. Після того як Євстратія схопили й почали жорстоко катувати, Євгеній також не залишився осторонь цієї біди.

Він без страху визнав себе християнином та наголосив, що готовий розділити страдницьку долю Євстратія. Через це Євгенія так само кинули до в’язниці та піддали тяжким мукам.

Цей подвиг наочно свідчить про те, якою міцною буває віра людини, котра не зрікається власних духовних орієнтирів навіть перед загрозою смертної кари.

Мученицький подвиг за християнську віру

До числа мучеників долучився й Мардарій — звичайний християнин, котрий почув про нелюдські випробування Євстратія.

Згідно з переказами, Мардарій не мав знатного коріння і не володів високими посадами. Проте сила його віри спонукала його добровільно з’явитися до катів і відкрито заявити про те, що він є християнином.

За таке сповідання Мардарій зазнав нестерпних знущань і прийняв мученицьку кончину.

Його постать у церковній історії нагадує про те, що справжня духовна сила і мужність зовсім не зумовлені багатством, статусом у суспільстві чи шляхетним родом.

Іншим страждальцем став молодий християнський воїн на ім’я Орест. Церковні літописи свідчать, що юнак також не став приховувати своєї вірності Богу, коли його змушували поклонятися ідолам язичників.

Орест навідріз відмовився зрікатися Христа. Через це його піддали тяжким тортурам, від наслідків яких він помер мученицькою смертю.

Окрему увагу в релігійній традиції приділяють його юному віку, адже воїн зумів проявити надзвичайну стійкість духу всупереч болю та страху.

Завершує цей список мучеників церковний священнослужитель Лукія (або Лукіан). Він духовно зміцнював та опікувався тими, хто страждав через переслідування.

Через ревне служіння його також заарештували та стратили.

Таким чином, святий Євстратій та його вірні соратники полягли в один із найтрагічніших та найважчих періодів становлення ранньохристиянської Церкви.

Шанування святих чернігівських чудотворців

Також 20 вересня відзначається день пам’яті святого мученика та ісповідника великого князя Михаїла і його боярина Теодора, чернігівських чудотворців.

Михаїл Всеволодович належав до славетного роду Рюриковичів. Народившись наприкінці XII століття, він правив Чернігівським князівством, а в певний час займав і великокняжий київський престол.

Роки його правління припали на вкрай тяжкі часи. Давньоруські землі потерпали від спустошливих набігів монгольських орд, міста зазнавали нищівних руйнувань, а володарям доводилося шукати будь-які способи зберегти населення та вберегти вотчини.

Як зберегли літописи, князь вирізнявся глибокою побожністю, милосердям та щирою турботою про християнство. Після навали Батия правитель мусив особисто вирушити до Золотої Орди заради отримання ханського ярлика на князювання.

У 1246 році князь Михаїл разом із відданим боярином Теодором попрямував до ставки хана Батия. За церковними джерелами, вони вирушали в дорогу, ясно усвідомлюючи всю смертельну небезпеку цієї подорожі.

У той період перед аудієнцією в хана від іноземних правителів вимагали пройти ритуальне очищення. За свідченнями, цей обряд складався з проходження крізь священний вогонь та участі в інших язичницьких дійствах.

Михаїл категорично відкинув проходження ритуалів, вважаючи їх неприпустимими для християнина. Правитель відкрито заявив, що ліпше зустріне смерть, аніж зрадить свої релігійні догми.

Боярин Теодор так само не залишив володаря й повністю підтримав його непохитну позицію.

Згідно з переказами, 20 вересня 1246 року в Орді Михаїла та Теодора було страчено через їхню відмову слідувати язичницьким обрядам та зрікатися Христа.

До останнього подиху вони творили молитву й гідно здійснили цей мученицький подвиг. Непохитна відданість власним святиням і лягла в основу їхнього подальшого загальноцерковного шанування.

Згодом мощі страчених подвижників було доставлено до Чернігова, а в подальшому перевезено до Москви. Нині святі Михаїл та Теодор вшановуються як великі мученики та чудотворці.

Шанування за старим календарем, прикмети та звичаї дня

За старим стилем в Україні 20 вересня згадували мученика Созонта. Згідно з переказами, чоловік увійшов до капища язичників, відламав золоту руку від статуї ідола й роздав коштовний метал нужденним. Через цей вчинок святого затримали та завдали йому жорстоких катувань. Созонт мужньо перетерпів страждання і поклав життя за свої переконання.

Серед народних прикмет на 20 вересня виділяють такі: якщо день видався теплим і безхмарним — осіння пора буде тривалою, сонячною та сухою; поява яскравого місяця у вечірньому небі передвіщала швидке настання перших заморозків; а якщо журавлі повільно летять на великій висоті — це віщувало дощову та холодну осінь.

Що стосується заборон, наші предки застерігали від підрахунку дрібних монет у гаманці, оскільки вірили, що це притягує фінансові негаразди. Також не дозволялося повертати чужий посуд або сумки порожніми, адже вважалося, що з ненаповненою ємністю можна віддати достаток із власної оселі, через що сімейні запаси почнуть танути.

Водночас вітер 20 вересня здавна наділяли особливою цілющою енергетикою. Існувало повір’я, що сильні пориви повітря спроможні символічно здути хвороби з людини та надати їй бадьорості й міцного здоров’я. Саме через це господині цього дня намагалися ретельно провітрити та висушити постільну білизну, ковдри, подушки й одяг, виносячи їх на відкрите подвір’я.

А як ви ставитеся до народних звичаїв і прикмет цього дня? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!

Джерело: tsn.ua