Тут наче все просто, в руках опиняються зубчики часнику чи маленькі цибулини озимої цибулі, здається, що справа вирішена: увіткнув у землю – і чекай результату. Але скрізь є свої нюанси, і озимі не виключення. До них відносяться ці три зони, які можуть знищити врожай ще до появи зелених стрілок.
Де не варто садити озимі
Основні помилки висадки озимих культур
Перше місце, яке здається зручним, але не підходить зовсім – низини. ділянки, де весною стоїть вода й ґрунт довго не прогрівається. Озимі в такому середовищі почуваються так, ніби їх тримають у холодному компресі. Корені не розвиваються, зубчики починають пріти, і можна прощатися з половиною посадок. Земля в низинах важка, повітря застоюється, а перші заморозки ховаються саме там, де дмухнути нікому.
Друга небажана зона стосується місць, де росли томати, картопля, баклажани – вони лишають у землі більше, ніж здається. Ґрунт після них виснажений, перенасичений патогенами, які чудово перезимовують і чекають на свіжу цибулю чи часник, мов на частування. Приховані гнилі, грибкові хвороби, запилення личинками проявляється не одразу, а коли вже перші сходи жовтіють і слабнуть. І тоді важко позбутися думки, що праця пропадає не через погоду, а через старі сліди минулих культур. Озимі потребують землі, яка відпочила хоча б рік, а ще краще два. Після бобових, гарбузових чи зелених культур вони розкривають свій потенціал значно краще.

Третє місце, де посадка перетворюється на помилку – грядки біля великих дерев або кущів із розгалуженим корінням. На перший погляд, це затишний куточок: вітер там менше гуляє, листя створює природне укриття. Але під землею розгортається зовсім інша картина. Корені дерев працюють як насоси, витягуючи вологу та поживні речовини. Озимі в такому сусідстві залишаються голодними й не здатні закласти міцне коріння. Вони перестають рости ще до настання морозів, а навесні там, де мали б бути молоді перші листочки, з’являється лише кілька кволих ниточок.