Як вчив Орбан: у боротьбі з опозицією Фіцо націлився на словацькі ЗМІ – Bloomberg

Прем’єр-міністр Фіцо хоче взяти під контроль держави усі ЗМІ у Словаччині.

Відомий словацький телеканал Markiza, що належить конгломерату PPF (власник – Рената Келлнерова, вдова чеського мільярдера, який загинув в авіакатастрофі 2021 року), потрапив під пильну думку прем’єр-міністра Словаки.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Роберт Фіцо назвав цей телеканал “ворожим”, погрожуючи позбавити його доходів від реклами, інформує агентство Bloomberg.

“Замість журналістики вони займаються політикою”– Заявив Фіцо через кілька тижнів після приходу до влади.

Відразу після посади прем’єр-міністра Фіцо вирішив запозичити сценарій щодо ЗМІ у проросійського політика Орбана.

Це вже не перший крок Фіцо у внутрішній політиці Словаччини, які ведуть країни від демократії до авторитаризму. Політики ЄС з жовтня 2023 року пильно стежать за подіями у Словаччині. Фіцо вже вирішив переглянути Кримінальний кодекс та ліквідувати прокуратуру, яка відповідає за боротьбу з корупцією.

ЗМІ Словаччини пишуть, що незалежні телеканали дедалі більше стикаються з тиском уряду Фіцо.

Особливо гостро постало питання під час президентських виборів у Словаччині. У другий тур, який відбудеться завтра, 6 квітня, пройшли кандидат від влади Пеллегріні та опозиціонер Корчок.

Телеканал Markiza дивляться майже 500 тисяч людей із 5,4 млн населення Словаччини.

Уряд змушує телеканал м’якше висвітлювати політичні події у країні. При цьому опозиція та громадськість вимагають від сім’ї Келлнерової протистояти нападкам з боку уряду Фіцо.

І хоча у PPF не відповіла на погрози Фіцо, Келлнерова наполягає на тому, що не втручається у висвітлення новин TV Markiza чи будь-якої іншої мовної компанії, що належить її медіапідрозділу.

Традиційно президент Словаччини відіграє в основному церемоніальну роль, але в конфронтаційній атмосфері, яка пішла за перемогою Фіцо на виборах минулого року, право глави держави накладати вето на законодавство і призначати урядовців, таких як судді та керівники центральних банків, може стати вирішальним обмеженням влади прем’єр -міністра.