Як молитися за упокій коханої кішки або собаки і чи не гріх це

Чи є у тварин душа

Церква вчить, що людина складається з духу, душі та тіла, тоді як тварини мають лише тіло і душу, а в рослин – тільки тіло. Тварини не мають органу, який дозволяв би їм мати вищу форму буття – спілкування з Богом.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Рослини є живою матерією, а тварини – живою матерією з певною психічною конституцією та інстинктами. Тому вони не можуть користуватися тими речами, які доступні людині, включаючи спілкування з Богом. І, звісно, ніхто не очікує, що кішка зможе писати вірші чи співати по нотах.

Чи можна молитися за тварин

В Книзі пророка Йоіла сказано, що навіть тварини на полі звертаються до Бога. Отже, якщо Бог чує їхні молитви, це означає, що вони Йому не байдужі. Це підтверджується багатьма цитатами зі Святого Письма, які свідчать про Боже піклування про всіх створінь, а не лише про людину, яка є образом і подобою Божою.

Часто домашні тварини є нашими помічниками: вони охороняють нас і наше майно, полегшують наш побут, дають нам харчі. Тому цілком природно просити Бога про їхнє здоров’я у разі хвороби. Проте ми не проводимо особливих молитов за них у храмі під час богослужіння і не молимося за їх упокоєння.

У Православній Церкві головна молитва за людей за здоров’я чи упокій православних християн звершується під час Проскомідії, коли священник виймає з просфор записки з іменами. Наприкінці Літургії ці записки поринають у Кров Христа, і священник просить Бога “омити гріхи тих, хто тут поминався”.

Таким чином, головна мета молитви – це звернення до Бога з проханням простити гріхи людини, бо гріх є головною перешкодою, що відділяє нас від Творця. Тварини ж ніколи не відверталися від Бога, але, за словами апостола Павла, стали жертвою гріхопадіння людини, внаслідок якого “підкорилися суєті та тлінню”.

Молитви за тварин

У деяких церковних книгах є молитви для благословення бджіл та худоби, але їх значення інше, ніж зазвичай думають. Ми молимося не за тварин, а за їх господарів, просячи Бога допомогти людям, для яких тварини є помічниками.

Тільки істоти з духом можуть молитися, тому молитви за тварин обмежені земними потребами і не включають прохання про їхнє спасіння. Це через те, що природа тварин інша, а не тому, що церква не любить їх. Ми ж не молимося за зламані речі, навіть якщо вони нам дуже дорогі.

Якщо у Святому Письмі говориться про безсмертя людини, то про вічне життя тварин не сказано ні слова. Тому молитва за тварин, якими б близькими вони нам не були і як би ми їх не любили, в Церкві не практикується, але також і не є гріхом.