“Вижити неможливо, у загоні з 600 залишилися 40”, – гранатометник, що втік, розповів, як в армії РФ приховують втрати –

Окупант-дезертир втік з армії, а згодом і з РФ. Він шукає політичного притулку, боїться дронів, бореться з нападами агресії та впевнений, що командирам російських військ, які приховують втрати, вірити не можна.

З армії РФ тікають солдати, одним із них став гранатометник із підрозділу “Шторм Z”. Він дезертував з російських військ у квітні і вирішив розповісти про те, що бачив на власні очі.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Його розповідь опублікували у Telegram-каналі видання “Верстка”.

Антон (ім’я вигадане) заявив, що в його загонівижити було неможливо, з 600 людей живих залишилося 40″. За словами окупанта-дизертира, на війну під Куп’янськ Харківської області він потрапив через борги за кредитами, його змусили підписати контракт на судові пристави.

Російський загарбник зазначив, що потрапивши до табору російських військ, він побачив повальне пияцтво насамперед серед керівництва. Він обурився виданим обмундируванням, зокрема, речовим мішком 60-70 років XX століття, а висловивши свої думки з цього та ряду інших питань опинився в загоні для штрафників і колишніх ув’язнених “Шторм Z”.

Антон впевнений, що вижив він тільки завдяки тому, що спочатку числився як оператор протитанкового ракетного комплексу, а потім став гранатометником – вів вогонь за кілометр від передової, як член загону “закріплення” прикривав штурмовиків, що йшли в атаку. За словами дезертира, із груп по 60-100 штурмовиків тому поверталися 6-7.

Втік російський військовий підкреслив, що з командування з’єднань російських військ в атаку на передовий зі своїми загонами ніхто не ходив, вищі чини лише пиячили і займалися бюрократією, зокрема, приховували втрати. За 8 місяців на війні окупант запам’ятав лише двох загиблих командирів “Єрмака” і “Вейдера”.

“За 200-х та 300-х ніхто по голові не погладить”, – зазначив Антон.

Злочинні російські командири приховували ліквідованих ЗСУ, записуючи всіх, чию загибель не встановили у “500-ті” – дезертири. Останнім не потрібно ніяких виплат.