Чернігівський окружний адміністративний суд визнав незаконною відмову Міністерства оборони України у призначенні одноразової грошової допомоги матері померлого військовослужбовця. Суд підкреслив, що сама смерть під час самовільного залишення частини (СЗЧ) не може автоматично стати причиною для відмови у виплаті. Важливо встановити причинно-наслідковий зв’язок між порушенням дисципліни та смертю, а також підтвердити факт цього порушення у порядку, передбаченому законом, пише sud.ua.
Обставини справи №620/9361/25
Мати військовослужбовця звернулася до Міністерства оборони України із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв’язку зі смертю її сина — солдата Збройних Сил України.
Згідно з матеріалами справи, військовослужбовець помер у вересні 2023 року. Причиною смерті, підтвердженою лікарськими документами та висновками військово-лікарської комісії, стала гостра серцево-судинна недостатність та інфаркт легені, а захворювання було пов’язане з проходженням військової служби.
Попри це, комісія Міністерства оборони відмовила у призначенні допомоги. Підставою для відмови було зазначено те, що смерть настала в період самовільного залишення військової частини, що, на думку відповідача, є адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 172-11 КУпАП.
Позивачка оскаржила це рішення в суді, вказуючи, що:
-
- відсутні будь-які судові рішення або постанови, якими її сина було б визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення;
-
- не доведено, що смерть стала наслідком саме СЗЧ.
Позиція суду
Суд наголосив: законодавство прямо передбачає, що одноразова грошова допомога не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення.
Отже, для законної відмови у виплаті держава повинна:
1. Довести сам факт вчинення адміністративного правопорушення (зокрема, наявністю постанови суду).
2. Встановити причинно-наслідковий зв’язок між цим правопорушенням і смертю військовослужбовця.
У цій справі суд встановив, що:
-
- доказів притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності за СЗЧ не існує;
-
- смерть настала внаслідок захворювання, а не через будь-які протиправні дії;
-
- сам по собі факт перебування в статусі СЗЧ не доводить, що смерть є наслідком адміністративного правопорушення.
Посилання Міністерства оборони на «преюдиційність» суд також відхилив, оскільки жодного судового рішення, яке б встановлювало факт правопорушення, не було.
Рішення суду
Чернігівський окружний адміністративний суд:
-
- визнав протиправним та скасував рішення комісії Міністерства оборони про відмову у виплаті допомоги;
-
- зобов’язав Міністерство оборони повторно розглянути заяву матері загиблого військовослужбовця з урахуванням правової оцінки суду;
-
- постановив відшкодувати судові витрати та повернути надмірно сплачений судовий збір.
Таким чином, суд підтвердив важливу правову позицію: смерть військовослужбовця під час СЗЧ не може автоматично позбавляти його родину права на державну допомогу без доведених і встановлених законом підстав.
Раніше повідомлялося, що Україна продовжує виплати сім’ям загиблих, навіть у складних умовах.
