Військовий збір 5% та нові правила для ФОПів: закон про історичне підвищення податків ухвалено

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Депутати Верховної Ради України ухвалили у другому читанні законопроєкт про масштабне збільшення податків, основа якого – підвищення військового збору до 5% та запровадження нових податків для фізосіб-підприємців (ФОП). При цьому в нардепів виникли труднощі із затвердженням важливої поправки, а тому може відбутися повторне голосування. .obozrevatel.com

Йдеться про проєкт закону №11416-д. Голосування у другому читанні відбулося 10 вересня, за – 247 нардепів, повідомив представник “Голосу” Ярослав Железняк. Документ ще мають підписати спікер парламенту та президент України. За фракціями голоси розділилися так:

• “Слуга народу” – за 192 депутати;
• “Європейська солідарність” – 0;
• “Батьківщина” – 0;
• “Платформа за життя та мир” – 18;
• “Голос” – 1;
• “Довіра” – 15;
• “Відновлення України” – 13;
• “За майбутнє” – 4;
• позафракційні – 4.

Загалом ключові положення закону не змінилися: це зростання військового збору з 1,5% до 5%, а також його запровадження для ФОП. У документі додалося звільнення від оподаткування “Національного кешбеку”, а ось підвищувати “податок на споживання” не стали. Крім того, підвищення військового збору не зачепить військових.

Однак, як повідомив Железняк, під час розгляду документа сесійна зала “збила” правку № 988. “Ця правка – половина закону. Вона фізично викладена на 10 сторінках А4. Тому мені здається, що доведеться переголосувати закон для банального приведення його до якось ладу… Думаю, там тепер багато юридичних проблем із текстом”, – пояснив нардеп.

Під час підготовки до другого читання було узгоджено варіант документа з такими нормами:

• збільшення військового збору з 1,5 до 5%;
• запровадження військового збору для ФОП – 1% від доходу для 3-ї групи, 10% мінімальної зарплати для 1-ї, 2-ї та 4-ї груп;
• податок з прибутку банків лише на рівні 50%;
• податок на прибуток фінансових компаній (крім страховиків) – 25%;
• збільшення мінімального податкового зобов’язання для земель на 14%;
• звільнення “Національного кешбеку” від податку на доходи фізосіб (ПДФО);
• перехід на помісячну звітність з ПДФО;
• збільшення ренти на видобуток щебеню, піску та каоліну;
• збільшення мінімальних роздрібних цін на вино та виноробну продукцію (коньяки та вермути) на 50%.

Тобто розмір військового збору з білої зарплати в 30 тис. грн збільшиться з 450 грн (1,5%) до 1500 грн (це вже 5%). А ФОП третьої групи зі щомісячним доходом у 30 тис. грн платитиме на 300 грн податків більше (раніше військовий збір вони не платили, а буде 1%). ФОПи інших груп платитимуть фіксовано по 800 грн.

Під час розгляду закону в другому читанні депутати також скасувалипідвищення військового збору для військовослужбовців. Так, навіть після підвищення податків із їхніх зарплат, як і раніше, зніматиметься по 1,5%, а не 5%.

Раніше Железняк зазначав, що під час підготовки податкового законопроєкту до другого читання уряд відмовився частково замінити зростання військового збору на підвищення ПДВ. Крім того, не виключали підвищення податків для резидентів Дія.City. “Вирішили нічого не міняти, піднімати податки як усім”, – наголошував депутат.

Правка № 988: що не потрапило до закону про податки

Як повідомив голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев(“Слуга народу”), “збита” залою 988-ма правка передбачала цілу низку норм, які важливі для платників податків. Зокрема:

• пільги для ФОП з несплати військового збору під час перебування на лікарняному або у відпустці;
• пільги з несплати військового збору, якщо ФОП зареєстровано на тимчасово окупованих територіях чи територіях бойових дій;
• відстрочку зі сплати військового збору за перший місяць, у якому закон набрав чинності, та незастосування штрафів за несплату військового збору за жовтень;
• незастосування ставки 5% за доходами, що підлягають річному декларуванню за результатами 2024 року (важливо для ФОП на загальній системі та іноземних доходів);
• скасування обов’язку сплати військового збору, якщо ФОП припинив свою підприємницьку діяльність у період з 1 жовтня до набрання чинності законом;
• можливість зарахування військового збору за рахунку мінімального податкового зобов’язання для платників єдиного податку, для яких запроваджується військовий збір;

алгоритм дій для податкових агентів щодо виплачених авансів із зарплат у зв’язку з переходом до нової ставки всередині поточного місяця;

• звільнення від сплати військового збору електронних резидентів (ерезидентів).

“Це була величезна помилка комітету – об’єднати всі позиції в одну правку – вийшла на 10 сторінок тексту і впала в залі, не набравши 226 голосів”, – додав Железняк. За його словами, тепер, по суті, залишилася редакція норм військового збору з першого читання.

“Виникне велика кількість практичних питань щодо реалізації закону. Я вважаю, його в такому вигляді підписувати не можна. Є один плюс: фактично оподаткування доходів заднім числом не буде для більшості платників. Ну, тобто на папері воно з 1 жовтня, але так як закон буде підписано вже явно пізніше, то механізму цього “заднього числа “фактично немає “, – резюмував нардеп.

Нагадаємо, під час підготовки законопроєкту до другого читання активно обговорювалося питання оподаткування прибутку банків. Нардепи-слуги народу підтримували ставку в 50%, а Міністерство фінансів і Нацбанк виступали проти. Тимчасове підвищення ставки податку на доходи банків в Україні зараз становить від 25% до 50% замість колишніх 18%. Ставка у 50% була передбачена лише на 2023 рік.

Другим каменем спотикання було саме питання підвищення ПДВразом чи навіть замість військового збору. За зміну ПДВ виступала низка народних депутатів, зокрема з ключових комітетів, проти – у Мінфіні. Прихильники ідеї аргументували її тим, що ПДВ сплачують усі споживачі товарів та послуг в Україні, а не лише бізнес, який працює “у білу”. Відповідно підвищення цього податку навіть на невеликий відсоток принесло б держбюджету значно більше, ніж підвищення на той самий відсоток військового збору. У такий спосіб можна було б послабити податковий тягар для чесних підприємців.

У Мінфіні пояснювали свою відмову бажанням подбати про незахищені верстви населення, насамперед пенсіонерів. Адже підвищення ПДВ призвело до подорожчання (нехай і невеликого) практично всіх товарів і послуг в Україні.