В Україні активізувалася дискусія щодо можливого зниження мобілізаційного віку на тлі потреб армії та ймовірної мобілізації в Росії – чого чекати.
Мобілізаційний вік в Україні можуть знизити, якщо в країні-агресорці Росії буде оголошено мобілізацію. У такому разі Україна буде змушена переглядати власні рішення в контексті посилення мобілізації, включно з зміною вікових обмежень, щоб зберегти паритет на фронті.
Главред зібрав головне, що варто знати про можливе зниження мобілізаційного віку в Україні.
Яка умова зниження мобілізаційного віку
У Верховній Раді наразі не планують знижувати мобілізаційний вік, однак у разі загострення ситуації та можливої масштабної мобілізації з боку країни-агресорки Росії підхід може бути переглянутий. Про це в інтерв’ю Телеграфу заявив народний депутат від “Слуги народу” Руслан Горбенко.
“Щодо зниження призовного віку політичної волі в Раді точно немає. І, в першу чергу, немає і таких обставин, щоб піднімати це питання. Завдяки технологічному прогресу у війську нашим хлопцям на більшості напрямків вже вдалося зупинити ворога. Підрозділи deep strike наносять ураження в середній і дальній тил агресора. Тому дійсно повинна бути причина, коли умовно Росія піде на крок повної мобілізації і призове додатково пів мільйона – мільйон військових. Тоді, я думаю, будуть працювати всі гілки влади для обговорення, що треба робити і як до цього підготуватися”, – зазначив він.
Він зазначив, що армії дедалі більше потрібні фахівці з сучасними навичками, зокрема ті, хто має досвід у кіберсфері або геймінгу. За його словами, вміння працювати з комп’ютером нині у війську високо цінується.
Депутат також звернув увагу на занепокоєння батьків щодо безпеки молоді, підкресливши, що сучасні технології дозволяють виконувати бойові завдання дистанційно, зокрема керувати безпілотниками на значній відстані від лінії фронту.
Яка існує альтернатива зниженню призовного віку
Водночас голова підкомітету з питань соціального захисту ветеранів парламентського комітету соцполітики Анатолій Остапенко заявляв, що в Україні є достатній мобілізаційний ресурс, зокрема серед військових пенсіонерів і працівників силових структур, що дозволяє не знижувати мобілізаційний вік. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.
Він зазначив, що Міністерство оборони наразі готує відповідні документи, які після подання розглядатиме Верховна Рада.
“Щодо тих моментів, які вже розглядалися в Верховній Раді, звісно, ми повинні розуміти, що період мобілізації у нас буде тривати ще довго, поки буде ця війна йти, і ми розуміємо, що в певний момент наш ворог може застосувати збільшення мобілізаційного ресурсу і залучення його до війни, і ми можемо також тоді розглядати законопроєкти для того, щоб було знижено вік громадянина, який стає на захист батьківщини. Але я вважаю, що в нас ще є ресурси для того, щоб цього не робити”, – повідомив він.
За його словами, в країні є значна кількість військових у запасі, які вже відслужили та вийшли на пенсію, але з різних причин не залучені до оборони. Також, за його словами, існують резерви серед представників силових структур, які відповідно до Конституції можуть бути задіяні для відсічі агресії. Він вважає, що необхідно розробити механізми поетапного залучення таких осіб до захисту держави, зокрема тих, хто ще за віком може виконувати відповідні завдання.
Окрім цього, Остапенко наголосив на важливості активнішої роботи щодо залучення добровольців і іноземців до оборони України.
“Чому? Тому що ми вимиваємо з сільського господарства, з промисловості ті цінні кадри, які сьогодні повинні забезпечувати те ж саме військо, і виробляти продукцію і додаткову вартість, яка в нас повинна бути і з якої ми фінансуємо наші Збройні сили. Це ж не секрет, що збройні сили фінансує держава, а наші партнери тільки нам дають кошти на все інше”, – підсумував він.
На скільки пропонують знизити мобілізаційний вік
Попри це, у публічному просторі дедалі частіше з’являються пропозиції щодо зниження мобілізаційного віку, зокрема з боку військових. Зокрема, командир взводу 13-ї бригади Національної гвардії України “Хартія” Юрій Бутусов виступив за перегляд мобілізаційної політики та запропонував зменшити вік призову до 23 років.
Він вважає, що основною проблемою української армії залишається нестача піхоти, однак підвищити ефективність бойових дій і зменшити втрати можна завдяки розвитку підрозділів безпілотних систем і наземної роботизованої техніки. На його думку, саме технологічні підрозділи здатні частково компенсувати дефіцит особового складу на передовій.
“Щоб знизити втрати піхоти, необхідно укомплектовувати підрозділи дронів. І як це робити? Найкраще з цим справляється молодь — з фізичних і фізіологічних причин. Тому навіщо нам такий віковий поріг? Я хочу сказати, що в історії світових воєн такого високого мобілізаційного віку, як в Україні, не було ніде”, — сказав він в коментарі “Радіо Свобода“.
Крім того, Бутусов зазначив, що молодь краще адаптується до роботи з сучасними технологіями, швидше навчається та ефективніше опановує складне обладнання. Тому, на його переконання, після завершення навчання таких фахівців доцільно залучати до відповідних підрозділів.
“Але чому до 25? Людина у 22–23 роки вже зазвичай завершує навчання, якщо вона його проходить. Після цього вона має захищати свою країну. І нам потрібні ці молоді люди у високотехнологічних підрозділах із сучасним озброєнням, де вони зможуть отримувати знання, компетенції та кваліфікацію, а також поступово набувати бойового досвіду і воювати з відносно меншими втратами”, — зазначив він.
Бутусов пояснив, що залучення молодих людей до війська має відбуватися поетапно — через контрактну службу та підготовку у спеціалізованих підрозділах. Як приклад він навів підрозділи безпілотників, де новачки проходять навчання, поступово набувають досвіду та з часом виконують складніші завдання. Такий підхід, за його словами, дозволяє посилити боєздатність і водночас зменшити навантаження на піхоту.
Він також зазначив, що у його підрозділі служить група молодих контрактників віком 18–24 років, переважно дівчата, які працюють у підрозділі БпЛА. Їх не одразу відправляють на найнебезпечніші ділянки, а поступово навчають і готують, враховуючи обмежений життєвий і бойовий досвід.
Що потрібно для зниження мобілізаційного віку – світова практика
Коментуючи пропозиції Бутусова, військовий експерт і колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов зауважив, що зниження мобілізаційного віку може бути дієвим кроком, але потребує зваженого підходу.
Він звернув увагу на досвід провідних країн, зокрема США та Ізраїлю, де бойові завдання часто виконують значно молодші військові — у віці близько 19–20 років. На його думку, подібна практика може бути актуальною і для України.
“Але, знову ж таки, в будь-якому разі, незалежно від віку, мобілізованих громадян України має бути належним чином організована військова підготовка та допідготовка. Належним чином має бути зорганізовано забезпечення тих самих вояків, ну і, відповідно, керівництво має бути максимально раціональним і таким, щоб забезпечити, в першу чергу, збереження життя та здоров’я наших воїнів. Я залишаюсь прихильником думки, що за Україну не варто вмирати, за Україну варто вбивати”, – наголосив він в ефірі “Київ24“.
Чим виправдовують зниження мобілізаційного віку до 23 років
Через затяжну війну та масовий виїзд частини населення за кордон Україна стикається з гострим дефіцитом людського ресурсу. Коментуючи можливе зниження мобілізаційного віку, адвокат Сергій Старенький зазначив, що народні депутати нібито вже обговорюють такі зміни.
Він підкреслив, що проблема кадрового забезпечення є реальною, адже війна триває вже п’ятий рік, і значна кількість людей, які підлягали військовому обов’язку, залишили країну в різний час — як у перші місяці, так і пізніше, використовуючи як законні, так і незаконні способи.
“На сьогодні в Україні іде серйозна розмова про те, щоб знизити мобілізаційний вік. На сьогодні він з 25 років, пропонується знизити його з 23 років. Я не кажу, що це вже прийнято рішення, зараз це обговорюється. Це обговорюється народними депутатами для того, щоб внести зміни в закон, для того, щоб з 23 років дозволити мобілізувати, не з 25, а виїзд за кордон заборонити до 22 років. Зараз такий проєкт обговорюється”, – вказав він в ефірі Новини.Live.
Чому мобілізаційний вік потрібно знижувати – думка експерта
Окрім цього, ідеї щодо зниження мобілізаційного віку лунають також від військових експертів і ветеранів. Зокрема, ветеран російсько-української війни та колишній командир роти батальйону “Айдар” Євген Дикий вважає, що цей показник варто поступово зменшити щонайменше до 21 року.
В інтерв’ю “Апостроф ТВ” він зазначив, що нинішній підхід до мобілізаційного віку виглядає для нього суперечливим. З одного боку, він розуміє прагнення зберегти молоде покоління, але водночас звертає увагу на те, що сучасна молодь віком 18–24 років, на його думку, є менш зрілою порівняно з попередніми поколіннями.
За його словами, багато представників цієї вікової групи психологічно більше нагадують підлітків, ніж дорослих, і це необхідно враховувати. Він підкреслив, що як командир не хотів би відправляти в бій недостатньо підготовлених людей.
Водночас Дикий зауважив, що не бачить інших прав, які б наставали у 25 років, окрім обов’язку захищати державу.
“Всіх прав, за винятком права балотуватись в президенти, ми набуваємо у 18. А чомусь обов’язок захищати країну – на 7 років пізніше. Трішки абсурд”, – звернув увагу він.
Він також наголосив, що війна охоплює не лише бойові дії на фронті, а й завдання в тилу, зокрема логістику.
“Хоча б спершу з 25 до 21 року. З гарантією, що ці молоді люди інакше як добровільно, за власним бажанням, не можуть бути направлені на “нуль”, на фронт. Але вони можуть бути задіяні в армійській логістиці, і вони можуть замінити дорослих мужиків в ППО”, – сказав він.
Тому, на його думку, можна розглянути поступове зниження призовного віку з одночасним визначенням, що громадяни 21–25 років залучатимуться передусім до тилових підрозділів.
Які зміни в мобілізації готують в Раді та чи буде зниження мобілізаційного віку до 21 року
Народний депутат України та член парламентського комітету з питань безпеки Федір Веніславський, реагуючи на пропозиції знизити мобілізаційний вік, заявив, що у Верховній Раді не зареєстровано жодних законопроєктів, які передбачають його зменшення до 21–22 років. За його словами, наразі перед владою стоять інші пріоритетні завдання.
Він підкреслив, що позиція президента і парламенту з цього питання є однозначною — на цей момент зниження мобілізаційного віку не розглядається.
“Жодних законодавчих ініціатив з цього питання не зареєстровано і це питання в Комітеті на сьогодні навіть не обговорюється”, — сказав нардеп.
За словами депутата, головний акцент сьогодні робиться на іншому, зокрема на переході до більш технологічного ведення війни, що передбачає активніше використання дистанційно керованих і роботизованих систем для зменшення ризиків для військових.
“Але про зниження мобілізаційного віку на сьогодні розмова не йде”, — підсумував він.
Що ви думаєте про цю новину?
Обговорити цю новину у Facebook
