Від Coca-Cola до АЗС та інтернету: Жданов пояснив, навіщо Росія знищує український бізнес за підступним планом Путіна

Російська Федерація здійснює систематичні атаки на український бізнес. Якщо раніше ключовими цілями противника виступали енергетичні об’єкти, транспортні вузли, а також військові й цивільні споруди, то починаючи з літа 2026 року ракети та безпілотники армії РФ щодня спрямовуються на склади, виробничі потужності, логістичні хаби, автозаправні станції, ритейл-мережі, торговельно-розважальні центри й книжкові видавництва.

ЗМІ наводять перелік українських підприємств і компаній, які зазнали руйнувань від ударів противника, оцінюють масштаби заподіяних збитків, а також розглядають ймовірну мету цих обстрілів та подальші кроки загарбників.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Необхідно підкреслити, що це лише частина переліку постраждалих комерційних структур, заводів, складських приміщень і торговельних об’єктів. Скласти остаточний список наразі неможливо, оскільки чимало підприємств не розголошують інформацію задля безпеки, а ворожі атаки відбуваються практично щоденно.

За підрахунками прем’єр-міністра Сергія Корецького, виключно внаслідок нападів на комерційний сектор державний бюджет може втратити орієнтовно 70 мільярдів гривень податкових надходжень. При цьому загальні прямі та непрямі втрати підприємці обраховують уже в мільярди доларів.

Удари по металургійних комбінатах України

Найбільш масштабних руйнувань зазнали металургійні комбінати. Три гіганти галузі, на які припадало близько 90% усього випуску сталі в державі, практично припинили роботу.

Підприємство «Запоріжсталь» (холдинг Metinvest) перенесло кілька обстрілів балістичним озброєнням — 11 та 27 серпня, а також 12 і 17 вересня. Під час найпершого удару загинули вісім співробітників, ще 28 дістали травми й поранення. Внаслідок влучань розбито доменні печі, а також об’єкти енергетичної та залізничної інфраструктури, тому комбінат наразі не функціонує.

Завод «Каметсталь» (який також належить Metinvest) зупинив робочі процеси після атаки 5 вересня, під час якої обірвалося життя п’ятьох людей.

Читати більше: Росія кардинально змінює тактику ударів та шукає нові цілі вглиб України

Підприємство ArcelorMittal Кривий Ріг аналогічно зазнало серії влучань у райони доменних печей. Керівництво компанії констатувало, що безпечне відновлення виробництва сьогодні неможливе, а розмір збитків прогнозується на рівні приблизно одного мільярда доларів.

22 вересня балістика поцілила по території заводу «Інтерпайп» у Дніпрі. Там загинули четверо робітників, а семеро були поранені. Певних ушкоджень також зазнав Дніпровський металургійний завод.

Руйнування логістичних центрів та складів ритейлу

Потужна хвиля обстрілів сталася в ніч проти 5 серпня, коли противник спрямував десятки ракет і дронів по території Київської області. Тоді під прицілом опинилися потужності одразу кількох провідних компаній країни.

Трьома балістичними ракетами було цілковито знищено логістично-розподільчий хаб Rozetka у Броварах — один із ключових об’єктів у державі, де щоденно опрацьовували понад 100 тисяч замовлень. Упродовж ударів, що повторювалися кілька діб, один працівник загинув, а семеро дістали ушкодження. Приміщення складу відновленню не підлягає.

У той самий період вогонь знищив кілька розподільчих комплексів ритейлера Fozzy Group (супермаркети «Сільпо» та «Фора»).

Значних ушкоджень зазнали логістичні бази мережі «Епіцентр», компанії NOVUS, а також сортувальний термінал «Нової пошти» у Києві, де окупанти застосували касетні елементи.

Наприкінці серпня руйнувань зазнали сортувальні відділення «Нової пошти» у Святопетрівському та Сумах, будівельні гіпермаркети «Епіцентр» у Харкові та Запоріжжі, а також складські приміщення Roshen, «Аврори», «Фори», Varus, Comfy та «Будинку іграшок». Об’єкти «Нової пошти» неодноразово ставали мішенями й у багатьох інших українських населених пунктах.

27 вересня внаслідок чергового обстрілу армії РФ було вщент знищено склад німецького бренду Kärcher, де зберігалася техніка разом із готовою продукцією.

За підрахунками представників книговидавничої галузі, лише протягом липня та серпня 2026 року через прильоти по складах було знищено від 13 до 15 мільйонів книжок, що складає орієнтовно третину річного накладу в масштабах країни.

На початку серпня у Харкові полум’я знищило складську базу видавництва Ranok. Там було втрачено майже вісім мільйонів примірників, зокрема сотні тисяч підручників для шкіл. Шкоди зазнали й інші видавничі доми, чиї тиражі перебували на цьому майданчику.

У ніч проти 28 серпня ворожий дрон поцілив у термінал «Нової пошти» у Святопетрівському, де зберігалася друкована продукція для мереж Readeat і Book.ua, а також тиражі десятків українських видавництв: Vivat, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Основи», «Уроборос», «Лабораторія», «Хто це?», «Крапки», «Стилет і стилос» тощо.

Загалом тоді було спалено понад 60 тисяч примірників, а розмір попередніх збитків оцінюється у понад 23 мільйони гривень.

Атаки на харчові виробництва, підприємства кераміки та АЗС

У ніч на 12 вересня реактивні безпілотники атакували виробничі потужності заводу Cersanit Invest у місті Звягель на Житомирщині — провідного вітчизняного виробника сантехнічних виробів і керамічної плитки, який є дочірньою структурою польської корпорації Cersanit. Внаслідок влучання постраждали критичні вузли технологічного процесу, а у керівництві компанії констатували, що на повне відновлення виробництва знадобиться щонайменше шість місяців.

5 вересня реактивний безпілотник окупантів ущент зруйнував холодильний складський комплекс торгової марки «Рудь» у Житомирі — одного з найбільших виробників морозива в Україні. Загальна площа знищених площ перевищила чотири тисячі квадратних метрів. У ніч проти 28 вересня завод у Житомирі вдруге потрапив під ворожий наліт БпЛА.

20 серпня у столиці ракетним ударом було цілком знищено розподільчу базу компанії «Файні льоди», звідки морозиво транспортувалося не лише споживачам Києва, а й до 12 інших міст України. На місці згоріли тонни продукції, технологічне обладнання та автопарк.

Постійних атак зазнають і мережі заправних комплексів. Російські дрони та ракети регулярно б’ють по АЗС у Києві, а також на Житомирщині, Дніпропетровщині, Харківщині та в інших регіонах, зокрема по станціях мереж WOG, «Укрнафта» тощо.

Окрім цього, мішенями ворога стають об’єкти компаній із закордонними інвестиціями. У вересні безпілотники й ракети атакували підприємство компанії Bunge («Олейна») у Дніпрі, яка належить американському капіталу; там загинуло двоє людей.

Пошкоджень зазнали завод Coca-Cola у Великій Димерці, тютюнова фабрика компанії British American Tobacco у Прилуках, а також потужності брендів PepsiCo, Mondelez та «Макдональдс».

Серед інших постраждалих об’єктів фігурують фармацевтична фабрика «Дарниця», цехи TK-Home Textile, виробництво компанії «Вентиляційні системи» у Боярці та низка столичних дата-центрів, через що десятки тисяч споживачів тимчасово втрачали доступ до інтернету. Також через удари були вщент зруйновані потужності ювелірного бренду Dukachi та лікеро-горілчаний комбінат «Хортиця» у Запоріжжі.

Чому окупанти нищать цивільні підприємства

Військовий експерт Олег Жданов зазначає, що військово-політичне керівництво Росії зараз активно намагається намацати найбільш вразливі точки нашої країни. За його спостереженнями, оскільки атаки по оборонних підприємствах та військових арсеналах не принесли загарбникам бажаних результатів, вони вирішили змінити пріоритети.

«Справа у тому, що РФ в пошуку. Вони в інтенсивному пошуку. Вони зрозуміли, що у нас немає таких військових об’єктів, які б впливали на ситуацію на фронті», — наголосив експерт.

Він звернув увагу на те, що й масовані удари по логістичних складах жодним чином не змінили обстановку ані в тилу, ані на передовій. Саме тому ворожа армія досі намагається знайти слабке місце української оборони.

«Вони доволі багато нам пошкодили складів, але це ніяк не вплинуло на ситуацію чи в країні, чи на фронті. І вони просто намагаються знайти, скажімо так, таку ахіллесову п’яту у нас», — додав Жданов.

Аналітик підкреслює, що головна мета подібних атак на сьогодні зводиться не до прямого впливу на поле бою, а до цілеспрямованого залякування населення та спроб розхитати стабільність усередині країни. Противник сподівається викликати протестні настрої та підштовхнути громадян вимагати капітуляції на кремлівських умовах.

«Зараз йде суто терор населення. І головна мета Російської Федерації — це вивести нас на протест», — акцентував військовий оглядач.

Він підкреслив, що загарбники прагнуть створити внутрішній хаос, аби громадяни змусили владу піти на поступки Москві.

«Розхитати внутрішню ситуацію таким чином, щоб люди вийшли і сказали: все, досить, давайте підписуйте там все, що вони хочуть, тільки припиніть бити по нас. Вони так мріють про це», — пояснює Олег Жданов.

Втім, експерт висловив упевненість, що ці варварські дії викликають цілком протилежну реакцію. На його переконання, українське суспільство лише посилює готовність до опору ворогу.

«Народ більше розлючується, більше готовий до спротиву, розуміючи, що це треба зупинити», — підсумував аналітик.

Жданов також звернув увагу на планомірне розширення переліку цілей окупантів: спочатку це були складські приміщення, далі торговельні точки та автозаправки, а нині під вогонь потрапляють офісні комплекси, бізнес-центри та вузли зв’язку.

«І вони шукають, бачите, і фантазія у них дуже-дуже буйна в тому сенсі, що були склади, потім були магазини, потім були заправочні станції. А зараз це офіси, бізнес-центри, зараз це дата-центри для постачання Інтернету, послуг», — уточнив фахівець.

Він не виключає, що подальшими мішенями можуть бути обрані автошляхи та логістичний транспорт, навівши факти недавніх ударів по дорожньому полотну на Одещині та в Київській області.

«І до чого вони дійдуть далі, сказати важко, мабуть, вже по дорогах починають просто бити там, де рухається транспорт», — припустив експерт.

Крім того, Жданов пояснив, якими тезами російська пропаганда прикриває варварські атаки по мирному сектору виробництва. Загарбники традиційно оголошують будь-які цивільні потужності складами зброї, цехами оборонної продукції чи військовими пунктами управління.

«Так, вони все прикриваються війною, що це або виробництво зброї і товарів військового призначення, або це центри керування військами та логістикою», — повідомив аналітик.

Водночас він додав, що внутрішній російській аудиторії кремлівський режим може нав’язувати абсолютно будь-які вигадки, порівнявши заяви тамтешніх рупорів із пропагандою Північної Кореї щодо вигаданих щоденних успіхів на лінії фронту.

«А для свого населення, для внутрішнього застосування вони можуть розказати будь-яку казку. І все йде за планом, і хлопці, як каже Путін, наступають кожен божий день, але ніяк наступити не можуть, тільки вступають кудись», — резюмував Олег Жданов.

А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!

Джерело: tsn.ua

Ще більше новин для вас

Економіка7,96 гривні за кубометр газу сплачуватиме більшість українців цієї зимиЕкономікаУ держбюджеті бракує коштів і держава змушена визначити нові пріоритети фінансуванняЕкономікаБронь від мобілізації мають 1,4 млн працівників: у яких сферах вони зайнятіЧитаютьШоу-бізнесСоломія Вітвіцька довго тримала таємницю, але нарешті розсекретила незвичне ім’я синаПогода«Бабине літо» добігає кінця — синоптики попередили про дату різкого похолодання та перші заморозкиШоу-бізнесЗірка «Скаженого весілля» перестала приховувати коханого — пара вже живе разом у Києві