Вчені США під керівництвом нейробіолога Джімо Борджігін наблизилися до розуміння того, що відбувається з мозком і свідомістю людини в останні хвилини його життя.
Вивчаючи процеси вмирання, нейробіолог Джімо Борджігін з університету Мічігану зіткнулася з тим, що про роботу мозку в останні моменти життя практично нічого не відомо. Це стало для неї великим подивом, адже смерть з погляду нейробіолога є невід’ємною частиною життєвого циклу.
Про це пише ВПС.
У ході одного з досліджень на щурах вчені спостерігали активацію всієї мозкової тканини при вмиранні. Це дозволило інакше подивитися на біологічні процеси щодо навколосмертного стану.
У ході подальших досліджень виявилося, що у людей картина була іншою: активувалися лише певні ділянки мозку, пов’язані зі свідомістю та сприйняттям, зокрема, пікову активність демонстрував скронево-тім’яний вузол.
Це може пояснювати феномен “пролетіло перед очима життя” та інші незвичайні відчуття, які нерідко описують люди, які пережили клінічну смерть або стали свідками реанімації. Близько 20-25% тих, хто вижив після зупинки серця, згадували бачення яскравого світла.
На думку дослідниці, пікова мозкова активність при вмиранні може бути свого роду “режимом виживання”, що сформувався в ході еволюції для збереження свідомості в умовах нестачі кисню. Однак механізми цього явища поки що не зрозумілі і вимагають подальшого вивчення.
Джимо Борджігін вважає, що передчасні висновки про настання смерті можуть призводити до помилок, якщо не враховувати можливість інтенсивної роботи вмираючого мозку. Дослідження у цій галузі важливі для розуміння справжніх кордонів між життям та смертю.
