В Україні готуються посилити покарання за незаконний перетин кордону / Колаж 24 Каналу
В Україні можуть посилити відповідальність для військовозобов’язаних громадян, які незаконно виїжджають за кордон або порушують строки перебування за межами держави. Йдеться про урядовий законопроєкт №13673, який передбачає зміни до Кримінального кодексу.
Документ зареєстрували у Верховній Раді ще в серпні 2025 року. З лютого 2026 року його включили до порядку денного парламенту. Наразі він перебуває на стадії ознайомлення, тобто депутати ще не ухвалили остаточного рішення. Про це пише ТСН.
Навіщо потрібне посилення покарання за незаконний виїзд?
У пояснювальній записці до законопроєкту міністр внутрішніх справ Ігор Клименко зазначив, що зараз за незаконний перетин кордону військовозобов’язані можуть нести переважно адміністративну відповідальність за статтею 204-1 КУпАП.
На думку уряду, цього недостатньо, оскільки кількість таких випадків зростає. Згідно з офіційними даними, у 2021 році зафіксували трохи більше 3 тисяч порушень, у 2022 році їх стало більш ніж удвічі більше, у 2023 році – майже 10 тисяч, у 2024 році – понад 20 тисяч, лише за перший квартал 2025 року затримали майже 4678 осіб, що більше, ніж за аналогічний період попереднього року.
У чому суть нового покарання за незаконний виїзд з України?
За словами юристів, законопроєкт передбачає, що частина дій, які раніше каралися штрафом або адміністративним арештом, у певних випадках можуть стати кримінальними правопорушеннями.
Адвокатка Таміла Алексик акцентувала на важливому моменті. Кримінальна відповідальність наставатиме у випадку, якщо людина незаконно перетнула або намагалася перетнути державний кордон під час воєнного або надзвичайного стану. Тобто вирішальним фактором тут є саме особливі умови в країні – війна або надзвичайний стан.
Окремо існує виняток, який діє завжди: якщо для перетину кордону були використані підроблені документи, наприклад фальшивий паспорт. У такому випадку це вважається кримінальним злочином незалежно від того, чи є воєнний або надзвичайний стан.
У всіх інших ситуаціях, коли немає ні воєнного чи надзвичайного стану, ні підроблених документів, порушення розглядається як адміністративне. Тобто за нього передбачене більш м’яке покарання, зазвичай у вигляді штрафу.
Що пропонує законопроєкт №13673?
Законопроєкт пропонує зміни до статті 204-1 КУпАП, щоб перетин кордону з підробленим паспортом більше не карався як адміністративне порушення.
Раніше за це могли: накласти штраф або дати адміністративний арешт до 15 діб, і ще конфіскувати засоби, які використовували для порушення.
Після змін до статті має залишитися тільки штраф.
Якщо хтось допомагає незаконно переправляти людей через кордон під час воєнного або надзвичайного стану, покарання буде дуже суворим:
- від 7 до 9 років ув’язнення;
- заборона працювати на певних посадах до 3 років;
- конфіскація майна.
Такі дії вважатимуться тяжким злочином.
Також кримінальна відповідальність буде наставати:
- за перетин або спробу перетину держкордону України в умовах воєнного чи надзвичайного стану поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску без відповідних документів, або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
За це може бути штраф від 119 000 до 170 000 гривень або до 3 років позбавлення волі.
Людину можуть звільнити від відповідальності, якщо вона:
- протягом трьох місяців самостійно повернеться в Україну;
- до вручення підозри сама повідомить правоохоронців про порушення.
Такі правопорушення вважаються нетяжкими, тому людину можуть притягнути до відповідальності протягом 5 років після їх вчинення.
Окремо пропонується доповнити Кримінальний кодекс новою статтею 337-1. Вона стосуватиметься призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які виїхали законно, але не повернулися у встановлені строки.
Можливе покарання передбачає штраф від 34 000 до 51 000 гривень або позбавлення волі від 3 до 5 років. Йдеться, зокрема, про тих осіб, які виїхали на дозволені 30 або 60 днів, але залишилися за кордоном довше.
Кримінальну відповідальність можуть не застосовувати, якщо:
- людина повернулася в Україну протягом одного місяця після завершення дозволеного строку;
- порушення сталося вже після припинення або скасування воєнного стану.
Документ також передбачає можливість спеціального досудового розслідування без фізичної присутності підозрюваного. Це означає, що слідство може тривати, навіть якщо людина перебуває за кордоном.
Наразі невідомо, коли саме парламент розглядатиме законопроєкт №13673. Деякі депутати зазначають, що це урядова ініціатива, яку ще детально не опрацьовували. Також у пояснювальній записці вказано, що документ не проходив публічного громадського обговорення.
Чому законопроєкт активно обговорюють у соцмережах саме зараз?
-
Тему законопроєкту активно почали обговорювати в соцмережах після зустрічі президента України з канцлером Німеччини, де піднімалося питання українців, які виїхали за кордон.
-
Володимир Зеленський зазначив, що нібито тимчасово, але з часом виявилося, що багато з них залишилися за кордоном на роки.
-
За його словами, частина цих виїздів відбулася з порушенням українського законодавства. Він підкреслив, що цим питанням мають займатися відповідні служби України та Німеччини, зокрема щодо тих громадян, які виїхали з порушенням правил і підлягають мобілізації.
-
Водночас президент наголосив, що відповідальність стосується саме тих, хто є у мобілізаційному віці та має обов’язки перед державою.
-
При цьому молодь, яка не підлягає мобілізації і виїхала за кордон легально, має повне право там перебувати.
