В історичному розслідуванні виникнення Донбасу озвучили факти про Бахмут, від яких кров холоне в жилах

Новий документальний фільм про Донбас пролив світло на історію Бахмута, який був повністю зруйнований під час російського вторгнення в Україну та окупований ЗС РФ.

Переглянути документальний фільм про Донбас можна на YouTube.

У ході дослідження стало очевидним, що землі Донбасу у середині XVII століття почали освоювати саме українські козаки. Парадоксально, але це підтверджують не українські, а російські історичні акти. Йдеться, зокрема, про доповідну воєводу Григорія Куракіна, якого цар направив на ці землі у 1653 році, щоб з’ясувати, хто займається видобутком солі на Торських озерах.

У перші десятиліття свого існування майбутні Донецька та Луганська області були територією вільних людей, які тікали сюди від влади та переслідувань. Всі козаки, що прибули, жили тільки за своїми звичаями і засновували тут поселення. Соляний, він же майбутній Слов’янськ, Райгородок, Ямпіль, а невдовзі, коли неподалік знайшли нові солоні озера, та містечко Бахмут.

Спочатку влада Московського царства намагалася не сваритися з козаками, а іноді їх навіть задобрювала. Козаки були потрібні московитам, адже Дике поле служило добрим фронтиром для кордонів Московії. Але апетити московських царів поступово зростали, особливо після підписання Березневих статей у 1654 році – угоди між козацькою старшиною на чолі з Богданом Хмельницьким та московським царем Олексієм Романовим, згідно з якими козачі землі потрапляли під протекторат Росії.

Хоча угода мала бути партнерською (визнання правління царя та військова служба козаків в обмін на захист української держави з боку Росії), царська влада надалі про свої обов’язки воліла не згадувати і почала сприймати козаків як своїх підданих, а їхні землі, зокрема, Донбас, рахувати своїми.

Як каже історик Олександр Набока, це був розтягнутий у часі процес приборкання козацтва, який, ймовірно, починається з Петра I.

Петро почав тягнути свої руки до козацьких промислів, до тієї ж видобутку солі в Бахмуті. 1704 року він забирає солеварні Бахмута у державну власність Московії і оголошує, що тепер сам вирішуватиме, хто ними користуватиметься. Але мешканці цих земель коритися не звикли, тому Петро I посилає туди каральний загін, який мав продемонструвати місцевому населенню його владу. Московський цар не очікував, що козаки розіб’ють посланий ним загін і піднімуть справжній бунт. Повстання очолив уродженець Харківської області донський козак Кіндратій Булавін, який мав намір йти на Москву разом із розгніваними козаками, у тому числі й добровольцями із Запорізької Січі.

У Москві відреагували на цю непокору дуже гостро. Реакція Петра I на непокірність українців 300 років тому дуже нагадує те, що відбувається сьогодні. Села, які підтримали повстанців, буквально спалили, а місцевих козаків, які жили на територіях сучасної Луганської та частково Донецької областей і не бажали коритися московській владі, почали винищувати з особливою жорстокістю. Їх вішали, вбивали, садили на палю. Ішла дуже страшна каральна кампанія. Цілі поселення на Луганщині повністю спалювалися, та сама Старобільщина, Біловодчина, Сватівщина, Новопсковщина, по суті, згоріли 1707 року.

Край спорожнів і залишався таким певний час. Найбільше жертв опинилося там, де почалася вся ця історія – у Бахмуті. Через рік після каральної операції Петро побував на згарищі Бахмута і на власні очі побачив знищені солеварні та залишки фортеці. Цар тверезо оцінив ситуацію і наказав негайно розпочати відновлення фортеці, насамперед через прибуткову соляну промисловість і вигідне стратегічне розташування.

Повторення історії викликає не тільки мороз по спині, а й глибоке розуміння того, що Росія споконвіку прагнула знищити вільну українську державу, не зупиняючись ні перед чим. Як багато років тому Петро I палив Донбас, так тепер окупанти Росії. Але всі ми, українці, продовжуємо вірити в те, що саме на початку XXI століття нам вдасться припинити шалені апетити Російської імперії. Сама РФ не зупиниться – її можна лише зупинити.

Ще трохи раніше російська пропагандистка Мар’яна Наумова розповіла правду про життя мешканців Донбасу: “Це дуже дивно, але факт залишається фактом”.