Раніше у різних країнах встановлювались свої стандарти напруги: у США, наприклад, діє система на 110 вольт, а в Європі — 220-230. Україна синхронізується з європейською моделлю, яка наразі є найбільш поширеною у світі.
З 1 липня 2025 року в Україні офіційно змінено стандарт напруги в електромережах: замість 220 вольт тепер діє нова норма — 230 вольт. Це рішення є частиною загального процесу інтеграції української енергосистеми з європейською, повідомив директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.
Як зазначив експерт, більшості споживачів ці зміни навіть не відчуються. Сучасні побутові прилади, які купувалися протягом останніх 10–15 років, уже спроєктовані з урахуванням роботи в межах напруги від 210 до 240 вольт. Це світова практика, яка враховує природні коливання в електромережах.
«Все працюватиме, як і раніше. Нічого не потрібно буде міняти — це перехід, який пройде непомітно для споживача», — запевнив Харченко.
Також фахівець зазначив, що оновлення стандарту не позначиться на тарифах — ціни в платіжках залишаться незмінними. Йдеться виключно про технічне узгодження з європейськими нормами, а не про зміну умов споживання чи вартості електроенергії.
Харченко також прокоментував питання безпеки: 230 вольт не є критичним для здорової людини, хоча може спричинити електрошок. Водночас людям із кардіостимуляторами або іншими чутливими медичними приладами варто бути особливо обережними.
Цей перехід — фінальний крок на шляху інтеграції до європейської енергосистеми, яку Україна активно здійснювала з 2017 року. Основні технічні параметри були погоджені під час синхронізації у 2022 році, залишилися лише окремі технічні деталі.
Попри формальний перехід, українські споживачі можуть ще тривалий час відчувати коливання напруги. Як зазначив експерт, наслідки російських обстрілів, застаріла інфраструктура, старі трансформатори та зношена проводка впливатимуть на якість електропостачання ще протягом 3–4 років після завершення бойових дій.
У таких умовах Харченко радить встановлювати стабілізатори напруги — це прості та доступні пристрої, які здатні захистити побутову техніку від стрибків напруги та продовжити її ресурс. Особливо це актуально для сільських та прифронтових районів, де інфраструктура зазнала найбільших пошкоджень.
Контроль за якістю електропостачання здійснюють Держенергонагляд і НКРЕКП. Проте, як підкреслюють експерти, ці структури не можуть компенсувати фізичний знос мереж і технічні проблеми, що виникають через війну та роки недофінансування інфраструктури.
