Україна "надто корумпована, щоб вступити до НАТО"

Це – слова із заголовку впливової «The Telegraph». З підписом, що це – великий удар по президентові Зеленському.

Можна скільки завгодно заперечувати і обурюватись. Можна вигукувати: «А самі!» і навіть наводити приклади корупції в країнах-членах НАТО.

Все буде дарма. У міжнародних відносинах немає справедливості. Є лише ефективність.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

📱 Наші Shorts🔔 Підписатися

«Я буду дивитися, з ким пройшли шлях» - Михайло Федоров розповів, коли

«Ці люди зрештою програють»: Федоров пояснив, що призвело до його звіл

Бойфренд-аб'юзер Гайден Панеттьєрі вперше заговорив після її смерті: в

Ексміністр оборони Федоров отримав бронювання у фонді Сороса через три

Зеленський уперше відреагував на нічний масований удар: росіяни довго

Вибори під час війни: заява Федорова обурила ОП та розділила експертів

Федоров закликає провести вибори!: Звернення Федорова про корупцію, кр

«Пасажирів було видно здалеку»: у Луцьку після удару РФ палали вагони

«Слідство триває» - поліція перевіряє оточення Гайден Панеттьєрі у спр

Помідори «як із бочки» без оцту: простий рецепт для 3-літрової банки

Недарма у міжнародних рейтингах здебільшого оцінюють не «корупцію», а «сприйняття корупції». Так, саме враження, яке створює країна.

І в цьому є свої закономірності. Представники влади можуть скільки завгодно провіщати, що «в нас корупції немає». У відповідь – регіт або глузливі посмішки, і погіршення сприйняття країни.

Натомість змінити враження від України як корумпованої країни –це задача зі сфери національної безпеки. І тому, що «карупция» – це улюблена тема рашистів, а також усіляких «розуміючих путіна» і просто популістів, які виступають за зменшення допомоги Україні. І через те, що фактори високої корупції (насамперед, слабка незалежність судів, ситуативне верховенство права, сваволя чиновників і різних контролюючих органів) – саме тому корупція є номером один у списку на виправлення при вступі і до ЄС і до НАТО. Адже набагато комфортніше жити в країні без корупції, ніж з нею.

Але тут потрібна кардинальна зміна підходу. Ритуальні увіщування «у нас нема корупції, а інша думка – це російське іпсо», камлання «не виносьте сміття з хати» і навіть ухвалення – під тиском партнерів, громадськості та опозиції кількох законів – картини не змінять.

Для якісних змін потрібно якісно змінитись. Притому зміни повинні бути самоочевидними, демонстративними, неспростовними.

1. Перестати сприймати Верховну Раду як відділ законодавчих ритуалів президентського офісу, а опозицію – як «козлов, аториє нам мєшают жить». Таке ставлення до добра не доводить, перевірено.

Максимальна відкритість Погоджувальної, увага до пропозицій опозиції, повернення до консенсусу часів лютого-березня 2022 – і якість законотворення, авторитет Парламенту, і з ними сприйняття «ефективних зусиль з подолання корупції» злетять до небес.

Формування Уряду єдності і порятунку стане усвідомленою необхідністю – але це вже наступний крок.

2. Ухвалити закони, яких чимало накопичилось в надрах ВР, щодо спрощення адміністративки, звуження повноважень контролюючих і перевіряючих органів, стабільності податкового і митного законодавства.

«Білим» має бути визнано весь бізнес, який платить податки і зарплати, а не лише дружній до влади.

Це різко зменшить кількість негативних сигналів від інвесторів, з яких у посольствах і столицях партнерів формується бачення і сприйняття «корупції».

3. Відкрити шлюзи для викриття і знешкодження корупції на усіх рівнях.

Повернення свободи слова – і співпраця антикорупційних органів із опозицією, журналістами, розслідувачами, експертами.

Вскриті випадки мають прозоро розслідуватися, а результати – переконливо представлятися.

Усе це змінить «атмосферу», середовище, в якому здійснюється управління в Україні. Для корупції залишиться набагато менше місця. Натомість створиться наратив «Україна обʼєднана у викоріненні корупції». Саме те, що потрібно для подолання «сприйняття» України як корумпованої держави.

А як при цьому керувати з президентського офісу? А ніяк. А Президенту, Парламенту, Уряду – діяти за Конституцією.

Поки влада такого не хоче. Тож «великі удари», про які пише The Telegraph, сипатимуться і далі.

Читайте далі