Українці можуть платити за електроенергію по тарифу 2,16 грн за кВт*год: куди подати заявку та що зробити

Укpаїнці можуть платити за електpоенергію по таpифу 2,16 грн за кВт*год: куди подати зaявку та що зpобити.

В Україні будь-який споживач електроенергіє має право придбати багатозонний лічильник, звернутись до свого постачальника струму та перейти на новий тариф.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Наприклад, з двозонним лічильником в період з 23.00 до 7.00 платити за електроенергію можна по тарифу в 2,16 грн за кВт*год (замість звичайних 4,32 грн за кВт*год).

Як повідомляють на сайті одного з постачальників, у денний час (з 7:00 до 23:00 год.) тариф не зміниться. В нічний час (з 23:00 до 07:00 год.) – за електроенергію можна буде платити зі знижкою в 50%.

“Якщо ж Ви вирішили розраховуватись за спожиту електричну енергію за тризонним тарифом, то у час пікового навантаження (з 8:00 до 11:00 год. та з 20:00 до 22:00 год.) Ви платитимете по тарифу, який на 50% більший від діючого. У час напівпікового навантаження (з 7:00 до 8:00 год., з 11:00 до 20:00 год., з 22:00 до 23:00 год.) – по діючому тарифу, в нічний час (з 23:00 до 07:00 год.) — по тарифу, який на 60% менший від діючого”, – повідомляють в організації.

Підключення нічного тарифу безкоштовне. Але при цьому українцеві доведеться придбати двозонний лічильник. Він коштує від 1,6 до 2,4 тис. грн. Така покупка скоро окупиться. Наприклад, якщо ви витрачаєте 250 кВт*год на місяць і половину струму споживатимете в нічний період, щомісяця ви зможете заощаджувати 460 грн на місяць. Вже за 5 місяців придбання лічильника окупиться.

Який тариф на електроенергію діє і чи будуть його підвищувати

Як розповіла заступник міністра енергетики Світлана Грінчук, планів підвищувати тариф немає. Його прийнято аж до кінця квітня 2025-го. “Встановлюється єдина фіксована ціна для індивідуальних та колективних побутових споживачів на рівні 4,32 грн/кВт*год до 30 квітня 2025 року”, – сказала вона.

Водночас ринкова вартість електроенергії становить близько 7,5 грн/кВт*год. Українці отримують електроенергію з власної генерації (це дешева “атомка”, відносно дорога гідроенергетика, ТЕС та дорога вітряна та сонячна енергія) та за рахунок імпорту. Дані про те, що собівартість виробництва електроенергії на АЕС – це копійки – фейк. За даними Міненерго, собівартість виробництва станом на 2024 рік становить 1,7 грн/кВт*год (це тільки виробництво, яке не плутатиме з повним тарифом).

Чи правда, що в Європі дешевше, ніж в Україні?

Насправді вартість електроенергії в Україні залишається на значно меншому рівні, ніж у більшості країн Європи та всіх країнах ЄС. Нещодавно Євростат опублікував свіжу статистику. Якщо порівняти ціни станом на другу половину минулого року в країнах Європи і чинну вартість струму для населення, то виявиться, що в Україні чи не найдешевший струм в Європі.

Середня ціна в країнах ЄС – 0,2847 євро за кВт-год (12,88 грн), тоді як в Україні – 0,095 євро (4,32 грн). Найдорожча електроенергія в Німеччині – 0,4 євроцента (18,10 грн). На другому місці Ірландія, там за кожну кВт-год доводиться платити 0,379 євроцента (17,15 грн).

Євростат також враховує ціни в Туреччині (кандидат в ЄС). Там електроенергія коштує всього 0,0562 євро (2,54 грн). У Боснії і Герцоговині – 0,0845 євро (3,82 грн). Україна навіть після подорожчання залишається країною з чи не найдешевшим струмом.

Україні ще довго не вистачатиме електроенергії

До кінця 2024-го Україні не вистачатиме 7% електрики, наступного року цей показник трохи зросте, але потім помітно знизиться. Про це заявив голова Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний, резюмуючи дані липневого Інфляційного звіту НБУ. І хоча прогноз будується на припущеннях, від його реалізації багато в чому залежатиме макроекономічна картина.

“Припускаємо, що дефіцит електроенергії перевищуватиме 7% у 2024 році, буде близьким до 8% у 2025 році й до 5% у 2026 році та залишиться одним з основних стримувальних чинників для економіки. Відновлення натомість підтримуватимуть значні бюджетні видатки завдяки міжнародній допомозі, подальша розбудова експортних шляхів на тлі пожвавлення попиту на товари українського експорту та розвиток розподіленої генерації”, – зазначив Пишний.

Джерело