Удари по мостах Києва: генерал пояснив, до чого готуватися столиці

Удари по мостах Києва: генерал пояснив, до чого готуватися столиці

Протистояння довкола переправ триває. Російська армія знову завдала балістичних ударів по території України — гучні вибухи пролунали в Черкасах, Дніпрі та Києві. Ворог поцілив по Північному та Південному мостах у столиці, через що рух транспорту обома спорудами наразі частково обмежено.

Раніше кремлівські війська практично безкарно били по мостових переходах у Запоріжжі, Дніпрі та столиці. Однак період безкарності для окупантів закінчився: українські сили оборони завдали точного удару у відповідь. У результаті автомобільний прогін Керченського (Кримського) мосту разом із центральною аркою обвалився у воду.

За даними Міністерства оборони України, залізнична гілка цієї споруди також зазнала критичних пошкоджень, а сам напад на Керченський міст готувався кілька тижнів у межах спеціальної операції захисників.

Будьте першими в курсі головного
Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.
📱 Наші Shorts🔔 Підписатися
«Слідство триває» - поліція перевіряє оточення Гайден Панеттьєрі у спр
Помідори «як із бочки» без оцту: простий рецепт для 3-літрової банки
Росія може атакувати НАТО найближчими роками: у розвідці США розкрили
Сімейна драма Кличка та Панеттьєрі: чому боксер забрав опіку над доньк
Федоров вимагає від Зеленского публічно відповісти про корупцію в оточ
Це його вибір, – Зеленський про відмову Федорова від усіх 4 запропонов
Корупція заважає завершити війну в сильній позиції, — ексміністр Федор
«Я буду дивитися, з ким пройшли шлях» - Михайло Федоров розповів, коли
«Ці люди зрештою програють»: Федоров пояснив, що призвело до його звіл
Бойфренд-аб'юзер Гайден Панеттьєрі вперше заговорив після її смерті: в

Чого очікувати далі, чи відбуватимуться чергові атаки на столичні переправи та як функціонуватиме мегаполіс в умовах ускладненого руху між берегами — розповів військовий фахівець, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.

Чому Україна обрала саме Керченський міст

Як стверджує експерт, війська РФ зосередилися на київських переправах із метою відшукати найбільш відчутну мішень і створити максимальні труднощі жителям головного міста країни.

«До цього моменту Путін бив по мостах в Україні, гадаючи, що таким чином йому вдасться роз’єднати береги українських міст. Насправді ми теж могли бити по переправах у Москві або Петербурзі, але для ударів по московських об’єктах потрібно забагато ресурсів, а у Пітері мостові переходи не такі критичні й важливі. Тому вибір було зроблено саме на Керченський міст, і це правильне рішення. У воду впала і арка мосту, і частина дорожнього полотна», — наголошує Ігор Романенко.

Три складові удару: військова, економічна та сакральна

Логіка вогневого ураження Керченського мосту, за словами військового аналітика, поєднує три ключові аспекти:

    • Військовий фактор. Незаконно збудований міст до Криму і раніше зазнавав пошкоджень, тож його пропускна спроможність уже була обмеженою. Після обвалу арки та автомобільного прольоту транспортне і логістичне сполучення переправою унеможливлене на тривалий час.

    • Економічний фактор. Зупиниться переміщення вантажів та цивільного транспорту. Це спричинить величезні черги на сухопутному коридорі, паніку та неможливість швидко дістатися з окупованого півострова до території РФ.

    • Сакральний фактор. Керченський міст є принципово важливим символом для Путіна, який особисто його відкривав.

    • Зміна робочих графіків і дистанційка. Мерія має давати рекомендації підприємствам переводити частину працівників на віддалену роботу (як під час пандемії COVID-19) або розводити в часі початок і кінець робочого дня, щоб розвантажити години пік.

    • Пріоритет громадського транспорту. Наявна дорожня мережа не зможе «перетравити» звичну кількість приватних авто, тож киян треба стимулювати пересідати на автобуси. «Київпастранс» має оперативно запускати додаткові маршрути, перекидаючи туди рухомий склад та водіїв.

    • Жорсткий контроль смуг руху. Поліція повинна посилено контролювати виділені смуги для громадського транспорту, а самі автобуси варто обладнати відеореєстраторами для фіксації порушників. Також експерт пропонує Верховній Раді суттєво підвищити штрафи за виїзд на смугу громадського транспорту — до еквівалента 100–200 доларів, щоб відбити бажання порушувати правила.

    Військовий фактор. Нелегітимна переправа до півострова вже мала руйнування в минулому, тож її спроможність пропускати колони була зниженою. Після падіння арки та дорожнього полотна будь-який рух техніки й логістика цим шляхом заблоковані на тривалий термін.

  • Економічний фактор. Транспортування комерційних партій та проїзд звичайних авто зупинені. Це неодмінно призведе до кілометрових заторів на суходільному маршруті, хаосу та втрати швидкого сполучення півострова з РФ.

  • Сакральний фактор. Ця конструкція є показовим символом особисто для Путіна, який брав участь у її урочистому пуску.

«Зараз настав момент, коли Україна знімає будь-які перепони і руйнує цей сакральний для Путіна об’єкт. До речі, про повне знищення Кримського мосту поки не йдеться — завданням було зруйнувати його настільки, щоб він просто перетворився на непотрібну споруду», — зауважує фахівець.

Чи готуватися Києву до нових атак

На переконання Ігоря Романенка, протистояння за мостові споруди продовжиться. Глава кремля намагатиметься відповісти за руйнування Кримського мосту, відповідно, столиця повинна очікувати наступних хвиль обстрілів. Утім, ці цілі росіяни почали атакувати значно раніше, тому ворожа тактика просто матиме продовження.

«Удари по мостах у Києві будуть продовжуватися. Нам потрібно продумати, як і якими засобами захищати їх у цих умовах. Треба шукати шляхи, як налагодити альтернативне сполучення між берегами, щоб перевозити людей у разі нових атак, а також суттєво посилювати протиповітряну та протиракетну оборону. І якщо удари по столичних переправах триватимуть, ми маємо у відповідь донищити Керченський міст, аби він остаточно припинив своє існування. Путін має відчути силу — за інших умов він не припинить атакувати мости у Києві», — підсумував генерал-лейтенант.

Чи здатна РФ зруйнувати столичні мости і чому небезпечно знімати наслідки «прильотів»

Разом із тим спеціалісти звертають увагу на те, що цілковито знищити мостові переходи Києва вкрай складно.

«По всіх уже завданих ударах помітно, що росіяни тримають київські мости у своєму шорт-листі, поряд з енергетикою та логістикою», — коментує експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов.

Він акцентує, що агресор бʼє по Північному та Південному мостах далеко не вперше, а великою помилкою залишається оприлюднення записів із руйнуваннями у відкритому доступі. Такі матеріали допомагають супротивнику коригувати приціл і бити по ослаблених вузлах знову.

«Я не знаю, чи має противник технічну можливість бачити результати власних атак, але, щоб уберегти мости, нам не варто показувати ворогу наслідків його ударів. Відповідним службам треба за цим ретельно стежити. Поки єдиною інформацією про останні влучання було відео від мера Києва. Але він у ньому нічого критичного не показав — пілон Північного мосту на місці, ванти теж. Це відео навіть можна назвати оптимістичним, воно не демонструє, що саме пошкоджено. Не можна показувати ворогу місця уражень, бо він завдаватиме повторних ударів, аби з 3-го чи 10-го разу досягти результату», — попереджає фахівець.

За його спостереженнями, в інших регіонах ситуацію контролюють значно суворіше: про влучання в мости не звітують і кадрів не публікують, хоча тамтешні конструкції так само мають стратегічне значення та потребують відновлювальних робіт.

Понтонні переправи за мільярди чи ремонт капітальних мостів

Дмитро Беспалов також закликає посадовців розсудливіше підходити до розподілу бюджетних коштів. Наразі тривають дискусії щодо створення дублюючих (понтонних, модульних чи пересувних) конструкцій, кошторис яких оцінюють від 2 до 4 мільярдів гривень із місцевої та державної скарбниць.

«У транспортних проєктах цінник має схильність рости, тому не здивуюся, якщо сума за ці резервні переправи буде ще більшою. Але це все ресурси. Зараз ми не знаємо, яких саме пошкоджень зазнали Північний та Південний мости, але вони точно потребуватимуть відновлення. Де ми братимемо на це кошти та інженерний ресурс — плавучу техніку, баржі, крани? Чи не буде все це зайнято на будівництві резервних переправ замість ремонту пошкоджених капітальних мостів?» — звертає увагу аналітик.

Експерт додає, що попри зношеність, основні київські мости спроможні витримати серію прямих балістичних ударів. Тимчасові ж понтони перетворяться на просту мішень і затонуть навіть під час нальоту звичайних безпілотників, не кажучи про потужні ракети «Іскандер».

«Тому варто подумати, наскільки доцільно будувати фактично альтернативну мішень для ворога, коли ці гроші будуть просто там утилізовані. Як на мене, то краще на них відремонтувати капітальні мости. Боюся, щоб не виникла ситуація, коли основні мости залишаться невідремонтованими саме через брак коштів і техніки, витрачених на резервні переправи», — наголошує Беспалов.

Окрім того, за словами фахівця, замість витрачання фінансів на тимчасові споруди місто зобов’язане забезпечити цілодобову готовність інженерів та технічної бази, щоб фахівці вирушали на об’єкт одразу після атаки для швидкого усунення руйнувань.

Як Києву вижити без двох-трьох мостів?

Аналізуючи ризик транспортного колапсу, особливо під час холодів, Дмитро Беспалов вважає апокаліптичні прогнози передчасними. У столиці функціонують шість автомобільних мостових переходів, і навіть зупинка двох із них не паралізує місто критичними заторами.

«Звісно, це не привід для бравади, але й казати, що нам кінець, не варто. Можна знайти таку конфігурацію руху, за якої середній час поїздки містом без двох мостів буде приблизно таким самим, як і з ними», — стверджує інженер.

Для цього, як переконаний Беспалов, столичне керівництво має завчасно мати напрацьований алгоритм дій на випадок різних подій (зокрема, конкретний протокол за умови перекриття окремих мостових напрямків), замість оперативного втручання через канали звʼязку. Запропонований план передбачає низку важливих рішень:

  • Коригування робочих графіків та дистанційна праця. Керівництво міста має закликати установи перевести частину штату на роботу з дому (як за умов карантину) чи розмежувати початок та завершення змін, уникаючи заторів у пікові години.

  • Ставка на громадський транспорт. Існуючі дороги не впораються з великим потоком індивідуальних машин, тому пасажирів варто переорієнтувати на автобуси й тролейбуси. Комунальному перевізнику потрібно терміново відкривати додаткові напрямки, виділяючи машини та водіїв.

  • Посилений нагляд за спецсмугами. Правоохоронці повинні ретельно перевіряти виділені коридори руху громадського транспорту, а рухомий склад варто забезпечити камерами для виявлення порушників. Експерт також рекомендує парламенту значно підвищити стягнення за виїзд на спецсмугу — до рівня 100–200 доларів, що зупинить порушення правил.

«За таких умов транспортна система міста функціонуватиме — звісно, з певними економічними втратами, але без жодного апокаліпсису», — зазначає Дмитро Беспалов.

А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!

Джерело: tsn.ua

Читайте далі
Удар по центру Вінниці: спалахнула пожежа, до медиків масово звертаються люди
🔥 Найпопулярніше зараз
Труднощі позаду: чотири знаки Зодіаку отримають шанс на щасливі зміни до кінця листопадаВорог атакував захід України: у Рівному прогриміла серія вибухів!Ворожі дрони долетіли до Закарпаття: у Мукачеві прогриміли потужні вибухи
Рейтинг статті
Сила Слова