Путін знову робить ставку на генерала “Мороза” проти Києва: яка загроза нависла над столицею

Російська Федерація відновила масовані обстріли енергетичної інфраструктури, розпочавши чергову зимову кампанію з метою заморозити Україну. Найбільшу кількість ударів країна-агресорка наразі спрямовує на столицю та прилеглі райони. Утім, цього разу підготовка Києва до зимового періоду була значно ретельнішою. На реалізацію заходів із забезпечення стійкості держава разом із містом спрямували порівну приблизно 20 мільярдів гривень.

Про те, що вдалося реалізувати задля захисту та автономної роботи критичної інфраструктури і чому наміри окупантів спричинити колапс у столиці навряд чи справдяться, розповідають фахівці та міська влада.

Австрійські когенераційні станції під залізобетонним захистом

Потужну когенераційну станцію біля одного зі столичних об’єктів енергетики здатна одночасно генерувати як електричну енергію, так і тепло, споживаючи як паливо природний газ. До встановлення таких комплексів у Києві рухалися практично два роки, починаючи ще з 2024 року.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Над цією установкою змонтували спеціальні металеві антидронові споруди — зовнішній захисний контур другого рівня, а також метрової товщини стіни з армованого залізобетону. Дана конструкція покликана убезпечити споруду від прямого попадання безпілотника «Шахед» і уламків розірваних ракет. Проте від прямого удару балістичного озброєння такий бар’єр, на жаль, захистити не зможе.

Саму установку, сховану під цим бетонним укриттям, збирали в Австрії за індивідуальним замовленням. Вона не є стандартним заводським виробом, являючи собою модульну систему: задля досягнення потужності у 10 мегаватів електрики та 8 мегаватів тепла об’єднали кілька окремих установок. У разі настання повного блекауту виключно настільки потужні станції здатні функціонувати в автономному режимі.

«Когенераційні установки, коли електроенергія в мережі зникає, вони не працюють. Лише отакого плану установки можуть працювати на мережу, виходити в так званий “острів” — тобто давати електроенергію, живити об’єкти і не зупинятись. В основному ці невеличкі когенераційні установки контейнерного типу просто лягають, і все. Для них потрібна мережа, тоді вони в мережу можуть щось віддавати. І це теж наша мета була — щоби ці об’єкти були самодостатніми», — розповів заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

Оскільки з такими випробуваннями досі не стикалася жодна держава світу, українським спеціалістам доводиться діяти як новаторам. Нині у координації з енергетиками ДТЕК тривають тренування: експерти відпрацьовують алгоритми приєднання нової генерації до загальної системи та перемикання у випадку блекауту, аби струм від автономних вузлів забезпечував функціонування життєво важливої міської інфраструктури.

«Коли немає надзвичайної ситуації, така станція координується диспетчерами “Укренерго”, виробляє електроенергію і тепло. Коли ситуація надзвичайна, він набуває функції резервного джерела електроенергії для основного об’єкта критичної інфраструктури, біля якого розташований. Не дай боже пошкодження великого об’єкта, і нам необхідний час для ремонту — відповідно, цей об’єкт буде працювати як електрогенерація і частково як теплова генерація зможе замістити основний об’єкт», — пояснює посадовець.

Дефіцит потужностей та живлення водоканалу

Окрім масштабних комплексів, столична влада купує і компактніші установки когенерації — модульні контейнери продуктивністю 2,5–3 мегавати. Сумарно подібної автономної генерації, з урахуванням зведення укриттів та прокладання мереж, змонтували на 60 мегаватів. До завершення поточного року заступник очільника КМДА прогнозує збільшення цієї потужності до 200 МВт.

Утім, цього вистачить винятково на обслуговування критичних об’єктів — забезпечити електрикою багатоквартирні будинки поки немає змоги, оскільки місто сумарно споживає практично вдесятеро більший обсяг — 1950 мегаватів.

Для окремих елементів інфраструктури доводиться підбирати персональні варіанти рішень:

Невеликій котельні може вистачити звичайного генератора на дизелі. А ось для потреб водоканалу монтують повноцінні дизельні електростанції. Хоч це й недешева генерація, проте лише вона дозволяє живити потужні насосні агрегати.

«Там дизельні електростанції ми згідно з планом стійкості ставимо. Чому дизельні, а не газові? Тому що водоканал – це великі насоси, які треба обертати. Газові машини не дають великого крутного моменту, запускати щось потужне їм важко. Ми частково цю задачу вирішили, але до кінця року необхідно 23 МВт нам побудувати електростанцій, для того щоб заживити основні об’єкти Водоканалу і вони не залежали від зовнішньої електроенергії», — зазначає Петро Пантелеєв.

Читати більше: Клемент Молін заявив про безпрецедентний масштаб битви: РФ кинула чотири армії на Добропілля

Резервні котельні та будівництво нових теплотрас

Паралельно у столиці продовжують зведення нових котелень як запасних джерел обігріву для житлових кварталів на випадок виходу з ладу основних ТЕЦ.

«Якщо минулого року десь 65% будинків не мали альтернативи джерел тепла, яке постачало їм тепло, то зараз ми кажемо про 20, максимум 25% таких будинків. Всі інші, за умови, що вражено одне джерело тепла, можуть бути забезпечені теплом з іншого джерела», — констатують у міській адміністрації.

Альтернативне теплопостачання мають отримати, серед іншого, жителі масиву Теремки, які минулого опалювального сезону залишилися без тепла внаслідок ураження російськими ракетами ТЕЦ-4. З цією метою прокладають нову теплову магістраль, завершити яку збираються до кінця року. Реалізація проєкту дещо затягнулася через незгоду місцевих жителів щодо вирубки дерев, але документацію скоригували для зменшення навантаження на довкілля.

«Це один з найважливіших проєктів для міста Києва на сьогоднішній день. Близько 200 будинків, заклади освіти і охорони здоров’я та інше, понад 50 тисяч людей — це не можна на ваги ставити з якимись іншими речами, навіть з деревами. Тим більше, що ми мінімізували кількість дерев, які треба зняти, до 5–10 дерев замість 170, як планувалось», — підкреслив Пантелеєв.

Нові загрози: «Шахеди» з тепловізорами та реактивні боєзаряди

Разом із цим під загрозою опиняється й резервна теплова генерація. Існує небезпека, що ворожі сили спробують нищити навіть локальні котельні — окупанти вже почали застосовувати безпілотники «Шахед» з тепловізійними камерами. Приховати працюючу теплу станцію від такого дрона буде вкрай складно.

Замістити три основні столичні теплоелектроцентралі іншими потужностями на сьогодні практично неможливо. Головні станції відновили та прикрили фортифікаційними спорудами найбільш критичні ділянки.

«Що стосується ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, на мою думку, максимум того, що можна було побудувати для захисту, зроблено наразі. З того, що я бачу, там виконано дуже великий обсяг робіт цього року. І, повірте, це абсолютно різна ситуація з тим, що було рік тому. Минула зима стала драйвером зміни ставлення. Всі зрозуміли загрозу. Це міжсезоння було відпрацьовано дуже активно. Ми набагато краще захистили ключові елементи систем. Але треба розуміти, що захистити їх повністю неможливо», — оцінює ситуацію експерт Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

В системі захисту енергетики ворог шукає слабкі ланки. Вперше саме по Києву окупанти вдарили реактивним дроном із кумулятивно-ріжучою бойовою частиною, якою буквально перебили опору ЛЕП. Вочевидь, надалі їхніми цілями можуть стати магістральні високовольтні лінії. Убезпечити кожну лінію фізично неможливо, тому енергетикам доведеться здійснювати екстрені ремонти.

Проблема фінансування та заморожування видатків

Забезпечення столиці автономним живленням для житлового сектору поки залишається завданням на перспективу. Аби створити потужності хоча б для половини від поточного рівня споживання, знадобиться орієнтовно 100 мільярдів гривень та 3–4 роки тривалої роботи.

Наразі також постали відчутні складнощі з фінансуванням. Через дефіцит бюджету урядовці заморозили виділення коштів на частину капітальних витрат. Це торкнулося проєктів підготовки до зими як Агентства з відновлення, так і програм муніципалітетів. Усі фінансові транзакції здійснюються через Державне казначейство, яке тимчасово блокує виплати незалежно від джерел походження фінансів.

У владних колах розраховують, що кошти вдасться розблокувати наприкінці року, однак це безпосередньо залежатиме від стабільності міжнародної фінансової підтримки.

А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!

Джерело: tsn.ua

Ще більше новин для вас

ЧитаютьВійнаРеактивні дрони атакували Івано-Франківськ: у місті прогриміли гучні вибухи!ЧитаютьВійнаЛьвівщина здригнулася від ранкової атаки: стало відомо, куди поцілив ворогШоубізнесІрина Федишин ледь вижила під час пологів – чоловік розповів про втрату донькиПогодаМагнітні бурі 16 жовтня: фахівці оприлюднили прогноз геомагнітної активностіГороскопиГороскоп на 16 жовтня: Козорогам відкриються кар’єрні перспективи, а Стрільців чекають цікаві знайомстваСуспільствоУ Києві поліцейський штовхнув кур’єра на велосипеді – чоловік упав під колеса автівки