Російська армія розпочала атаки реактивними безпілотниками по мостових переправах у Києві. 30 вересня уламки БПЛА впали на проїжджу частину Південного мосту, а вже 1 жовтня ворог двічі за добу здійснював прицільні удари по споруді. У ніч на 2 жовтня обстріли переправи тривали, а у вечірній час знову повторилися.
Після першого денного прильоту по мостовому переходу рух автотранспорту вдалося швидко відновити, проте рух поїздів підземки залишався заблокованим до завершення тривоги. Ближче до вечора безпілотник знову влучив у дорожнє покриття, що викликало займання на мосту: пасажири потяга метро, який саме в цей час рухався Південним мостом, бачили палаючі уламки на автодорозі крізь вікна вагонів.
У результаті влучання ворожого дрона, за попередньою інформацією, зазнали пошкоджень опора мосту, дорожній відбійник, асфальтне покриття та бетонний захисний бар’єр метрополітену. Проїзд автомобілів та рух потягів метро через переправу тимчасово зупинили.
Журналісти з’ясовували, що саме стоїть за цими атаками окупантів на Південний міст і чи є реальна можливість вберегти споруду від ударів ворога.
Вразливі місця мостових переходів столиці
Як стверджує фахівець із транспортного планування Дмитро Беспалов, усі київські мости належать до позакласних, адже їхні параметри не вписуються в стандартні типи через проєктування за індивідуальними планами, проте всі вони зведені за типовими схемами: вантові, аркові, балочні, рамні та змішані. Зокрема, Південний міст є вантовою спорудою. Кожна типова конструкція має власні переваги, недоліки й, відповідно, слабкі місця.
«Якщо удар російського „Шахеда“ потрапить у бетонну частину Південного мосту, то з його конструкцією нічого страшного не станеться. Але на кожній мостовій споруді є слабкі вузли, а ураження їх боєприпасами, особливо систематично і цілеспрямовано, може призвести до втрати несучої здатності певних елементів, і як наслідок, всієї споруди», — наголосив Дмитро Беспалов.
Читати більше: Масштаби видно навіть з космосу: палає найбільше нафтосховище в Європі!
Тобто завдати істотних збитків Південному мостовому переходу загарбники здатні лише за умови регулярних влучань у конкретне слабке місце, проте реалізувати це надзвичайно важко, беручи до уваги масштаби всієї споруди.
«Зруйнувати Південний міст дронами ворогу не вдасться. Для руйнації потрібно щось значно потужніше і у великій кількості. Я не військовий експерт, але, гадаю, це суто математична задача, як це колись було з Антонівським мостом на Херсонщині. Тобто існує конкретна кількість засобів ураження, яку треба використати для того, щоб вивести з ладу будь-який міст, зруйнувати його і зробити непридатним для експлуатації. Щоб це теоретично зробити з Південним мостом знадобиться десятки або навіть сотні засобів ураження», — роз’яснює експерт.
За словами Дмитра Беспалова, захистити елементи мосту здатні металеві екрани або спеціальні сітки з арматури — аналогічні тим, якими оснащують танки на передовій.
«Такі конструкції називають „мангалами“, їх встановлюють на танках. Вони потрібні для того, щоб вибух відбувся не поруч з конструкцією мосту, а максимально віддалено. На Південному мосту є конкретні місця, які варто захистити такими конструкціями», — зазначив фахівець.
Окупанти мають можливість пошкодити ванти переправи. Нещодавно загарбники застосували дрони з так званими «вусами», за допомогою яких підірвали та фактично зрізали опору ЛЕП. Через це над безпекою мосту необхідно наполегливо працювати.
«З цього всього можна зробити висновок, що РЕБ та ППО — більший ефективний засіб для захисту Південного мосту, ніж сітки та екрани. На жаль, ними увесь міст не огорнеш. Він залишиться вразливим для ворожих атак», — зауважив Беспалов.
Чому ціллю росіян став саме цей об’єкт
Водночас Дмитро Беспалов підкреслює, що удари по переправі — це не намір повністю знищити конструкцію, а спроба вразити транспортний сектор.
«Дуже схоже, що у росіян є певний перелік об’єктів у Києві для ураження реактивними дронами та балістикою: умовні наука, логістика, управління і транспорт. А Південний міст потрапив саме до транспортної частини. Колись вони цілеспрямовано били по трамвайному депо у Харкові, тепер вирішили і в Києві виконати таку задачу. Тим більше, це єдиний міст, який у столиці перевозить пасажирів лінією метро під час „жовтої“ тривоги. Гадаю, саме тому у Москві його позначили як пріоритетну ціль, щоб створити у місті транспортний колапс, хаос на автошляхах і паніку серед містян», — робить висновок експерт.
У п’ятницю рух машин Південним мостом залишався перекритим, і точні терміни його відкриття невідомі, особливо з огляду на повторний вечірній удар. Тим часом містяни почали обговорювати ідею зведення понтонного мосту або запуск спеціального річкового трамвая.
Однак Дмитро Беспалов відкидає таку ініціативу та пояснює ключові причини:
«Справа в тому, що Київський метрополітен має одну з найвищих серед громадського транспорту Києва провізних здатностей, тобто здатність перевозити певну кількість пасажирів за одиницю часу. А річковий трамвай і близько немає такої провізної здатності. Тому навіть якщо ми знайдемо флот для такого трамваю, навіть якщо вирішимо питання з причалами, то у такому випадку зможемо перевозити 1–2% від того, що може перевезти метрополітен. А що робити з 98% пасажирів? Якщо ми підключимо автобуси, то зможемо перевезти ще 5% від того, що перевозить підземка, а решту — ні», — зазначив транспортний інженер.
Щодо облаштування понтонного сполучення Беспалов також висловлює серйозні сумніви.
«Тут важко сказати, хоча я отримував освіту в інженерному забезпеченні військ, а це якраз тема встановлення понтонів, але такі довгі понтони саме для цивільних цілей, чесно кажучи, я не знаю, чи можливі. Я не певен, що такі встановлюються. Одна справа розгорнути понтонну систему для військ і переправляти їх. А інша справа встановити і пускати там трафік — сумнівно. Я нагадаю, що будь-який київський міст — це приблизно 100 тисяч транспортних засобів на добу з великою вагою та великою кількістю. Тому мені здається, що ідея з понтонами альтернативою не стане реальністю. Понтони, автобуси, річковий трамвайчик — це тільки кілька відсотків від того, що потрібно», — зауважив планувальник.
Фахівець додав, що транспортні потоки столиці тепер перерозподілятимуться через сусідні переправи.
«Хтось із водіїв буде відмовлятися від поїздок. І можливо, як у часи ковіду, піти трішечки на локдаун, наприклад, попрацювати віддалено, зустрічатися віддалено. З іншого боку, це погано для бізнесу, особливо для малого, який терпітиме значні збитки, як і під час коронавірусу. І було б непогано владі такий бізнес зараз підтримати», — додав він.
Експерт резюмував: повноцінної заміни мостам просто немає.
«Щодо втрати одного мосту, то Київ це перетравить, два мости — теж, але з горем пополам. Людям доведеться проводити багато часу в дорозі. Якщо ж втратимо більше половини мостів, то місто не зупиниться, але транспортні втрати будуть величезними. І середній час однієї поїздки в 3–4 години може, на жаль, стати реальністю», — наголосив експерт.
Задуми Кремля та наслідки для енергетичної системи
На переконання генерала-лейтенанта у відставці та військового аналітика Ігоря Романенка, ворожі атаки на Південний міст є складовою ширшої стратегії окупантів, покликаної завдати психологічного тиску столиці та її мешканцям. Росіяни відверто тішаться кадрами заторів на вулицях Києва та відео, де люди йдуть пішки через закриту переправу.
«Незважаючи на п’ятий рік війни, Путін і його оточення, як і у 2022 році, вважають, що такими діями можуть принципово вплинути на ситуацію у цій війні, тому не відходять від своєї стратегії. Після ударів по мосту у Києві вони знову взялися за завдавання ударів по енергетиці», — зазначив військовий фахівець.
За словами Ігоря Романенка, російська армія створила спеціальну бойову частину для швидкісних безпілотників (відомих як «вусаті»), укомплектовану кумулятивним зарядом масою 40 кілограмів. Ворог б’є цими апаратами прицільно по лініях електропередач. У подальшому окупанти мають намір бити не лише по звичайних мережах, а й по ЛЕП, що забезпечують видачу потужності атомних станцій.
«Щодо Південного мосту, то він виконує важливу функцію у житті столиці, а значить, цікавить Путіна і є частиною його стратегії. Передусім на мосту працювала єдина гілка підземки, яка функціонувала під час „жовтої“ тривоги. Завдавши ударів, вони зупинили роботу метро і мосту, а це сотні тисяч людей, які тепер шукають можливість діставатися з лівого на правий берег і навпаки. Окрім того, зупинено вантажні перевезення через міст, а це проблеми з постачанням. Власне, це наразі й треба Путіну — паніка, хаос та страх», — підкреслив генерал Романенко.
Він також зауважив, що конструкція споруди розрахована на витримування поодиноких влучань, тому після кількох атак БПЛА переправа не отримала критичних руйнувань.
«Але, враховуючи можливості противника оперувати кумулятивними ріжучими зарядами, загроза для мосту зберігається. Якщо постійно бити безпілотниками в одне місце, то можна вивести міст з експлуатації. Власне, цього і прагне Путін: роз’єднати гілку метро між лівим і правим берегами Києва, зруйнувати транспортне, а також логістичне сполучення та комунікації, які прокладені у тілі мосту. Тому саме на таких планах зосередилися у Кремлі», — зазначив офіцер.
На превеликий жаль, додаткових ресурсів протиповітряної оборони виділити не вдалося під час перерозподілу систем. Це й дало окупантам змогу здійснити спроби ударів по об’єкту.
«Якраз мости у Києві потребують особливого захисту — це життєві артерії міста, особливо Південний. Але питання: де нам взяти засоби для захисту, якщо у нас суцільний дефіцит? Для захисту мосту та збивання реактивних дронів підійшли б зенітно-ракетні комплекси малої та середньої дальності, а також переносні зенітно-ракетні комплекси, які ми власноруч знищили свого часу під тиском американців», — повідомив Ігор Романенко.
Експерт додав, що від реактивних дронів захистити міст здатні спеціальні металеві сітки.
«Вони можуть слугувати захисним варіантом, але вони не мають бути важкими, бо це додаткове навантаження на міст, а його технічний стан уже не з найкращих. Тому питання захисту мосту варто розглядати комплексно», — зазначив фахівець.
Аналітик також застеріг щодо небезпеки для інших столичних мостових переходів, де все залежатиме від подальших планів ворога.
«Якщо буде посилено захист Південного мосту, то росіяни можуть переключитися на атаки інших київських мостів. Тому потрібно загалом посилювати захист переправ. Наша проблема в тому, що ми увесь час чомусь намагалися показувати росіян дурнями, а це насправді не так — це підступний, хитрий і кровожерливий ворог. Їхні технічні працівники і науковці працюють над новими розробками та вдосконаленням озброєння, і ми все це відчуваємо на собі. Зараз вони впливають нас нас реактивними «Шахедами». Нам треба терміново шукати протидію і пам’ятати, що на черзі нове випробування — вдосконалені малі крилаті ракети, які можуть летіти на відстань 800 кілометрів. Вони значно дешевші, і росіяни можуть запустити їх у серійне виробництво. А якщо так, то завдаватимуть ударів і вглиб країни. Ми вже маємо напрацювати протидію для цього випробування, бо буде так, як із реактивними «Шахедами», — попередив генерал у відставці.
На думку Ігоря Романенка, справедливою відповіддю на ворожі атаки по київському мосту став би потужний удар по Керченській переправі.
«Це може бути однією з відповідей Путіну. Звісно, можна було б завдати удару по мосту у Москві чи Петербурзі, але це небезпечно через можливість застосування у відповідь диктатором тактичної ядерної зброї. Тому Керченський міст — саме та ціль, яка підходить: незаконна споруда, військовий об’єкт. Україна вже намагалася покласти його на дно, але росіяни стягнули до мосту додаткові засоби захисту. І щоб суттєво пошкодити Кримський міст, треба проводити потужну операцію — бити по ньому з повітря, суші і з води. І це цілком можливо. Гадаю, це буде гідною відповіддю і матиме значні наслідки у цій війні. Такий варіант розглядався раніше і розглядається зараз», — підсумував експерт.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Джерело: tsn.ua
Як розвивалася подія
Попередні наші публікації про цю історію — від найдавнішої.
- 1 ЖовтняВіталій Кличко заявив про ймовірне пошкодження Південного мосту в Києві через атаку ворожих дронів
- 1 ЖовтняУдар по Південному мосту в Києві: спалахнула масштабна пожежа, рух перекрито
- 2 ЖовтняКличко повідомив про новий удар по Південному мосту в Києві: що відомо про наслідки
- 2 ЖовтняПід час повітряної тривоги 2 жовтня у Києві знову атакували Південний міст
Головне за день - одним листом
Щовечора надсилаємо топ-5 найчитаніших новин. Без спаму, відписка в один клік.
ТерміновоКиївУ Повітряних силах повідомили про ранковий удар БпЛА по мосту в Києві
КиївУ Києві через ворожі удари та затори люди змушені переходити мости пішки
ТерміновоКиївПід час повітряної тривоги 2 жовтня у Києві знову атакували Південний міст
ВійнаНічний удар по підприємству в Костополі спричинив пожежу: мешканців терміново рятували
ПогодаПотужний антициклон несе в Україну різке потепління: синоптики назвали дату повернення дощів
КриміналУ Львові Зінченку оголосили довічний вирок: його мати не витримала почутого в суді
