У ТЦК відібрали мобільний і силою утримують усередині — юристка пояснила чіткий план дій

На території України тривають мобілізаційні заходи, тож громадяни призовного віку мають дотримуватися встановлених правил військового обліку та контактувати з представниками ТЦК. Водночас усі учасники цього процесу зобов’язані діяти виключно в правовому полі. Проте під час вручення повісток та перевірок нерідко трапляються суперечливі випадки.

Про одну з таких типових ситуацій детально висловилася адвокатка Надія Корінна.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Що робити в разі вилучення смартфона та утримання

Як наголошує правниця, у подібних обставинах не слід піддаватися на провокації та вступати у відкрите протистояння, надто коли людину повністю позбавили засобів зв’язку та зовнішньої підтримки. Вона підкреслила, що за найменшої нагоди необхідно повідомити рідним чи знайомим свої точні координати, аби вони мали змогу негайно знайти фахового захисника.

Надія Корінна уточнила, що перевірку військово-облікових документів уповноважені здійснювати представники ТЦК спільно з поліцейськими у складі груп оповіщення. При цьому процедуру адміністративного затримання за порушення мобілізаційного законодавства має право проводити виключно поліція, а не співробітники військкоматів. Примусова доставка до ТЦК дозволена лише за наявності фактів ігнорування правил обліку, відмови від повістки або небажання добровільно пройти до установи.

Читати більше: На тлі шквалу звинувачень: Кличко публічно пояснив, чому його діти не на фронті

Покроковий порядок дій, коли забрали особисті речі

«За законом, працівники ТЦК не мають права примусово вилучати у військовозобов’язаних телефони чи інші особисті речі. У приміщенні центру можуть діяти правила режиму, які забороняють зйомку або пропонують добровільно залишити телефон на зберігання», — пояснила адвокатка Надія Корінна.

Фахівчиня сформувала такий алгоритм поведінки:

Уникати агресивних сутичок, особливо коли немає доступу до зв’язку та допомоги. Головне завдання — зберегти безпеку і сповістити сім’ю про поточне місцезнаходження. За першої нагоди зв’язатися з родиною та передати відомості про те, де саме ви перебуваєте. Якщо вимагають підписати будь-які папери, юристка не радить категорично відмовлятися від самого підпису. Натомість варто власноруч фіксувати письмово всі свої зауваження та виявлені порушення. Вносити чіткі заперечення прямо в протоколи та бланки: писати про силовий відбір смартфона, ненадання доступу до правової допомоги, недотримання правил військово-лікарської комісії або ігнорування медичних довідок. Якщо близьким відома локація утримання, але прямий контакт відсутній, Надія Корінна закликає негайно наймати адвоката.

Які формулювання вносити до протоколів і куди скаржитися

«Мій телефон було вилучено примусово. Мене позбавлено конституційного права на юридичну допомогу (ст. 59 Конституції України). Порушено процедуру проходження ВЛК. Не враховано наявні захворювання або медичні обмеження», — навела як приклад Надія Корінна.

«Такі записи стають підставою для скарг і службових розслідувань», — зазначила вона.

«Якщо, скажімо, родичі знають, де перебуває людина, але не можуть з нею зв’язатися, тоді найкраще залучати адвоката, який має досвід надання юридичної допомоги саме у справах, пов’язаних із діяльністю ТЦК та проходженням військової служби», — наголосила Надія Корінна.

Юрист має змогу впливати на процес ззовні: направляти офіційні запити до військкомату, правоохоронних органів, Військової служби правопорядку (ВСП), ДБР, а також звертатися до парламентського Омбудсмана.

«Якщо співробітники ТЦК порушують законодавство, то вони можуть понести дисциплінарну відповідальність за результатами службового розслідування або навіть кримінальну відповідальність — залежно від обставин», — підкреслила Корінна.

Куди подавати скарги: контакти інстанцій

Звернутися зі скаргою на протиправні дії можна за такими контактами: гаряча лінія Міноборони за номером 1512, підрозділи Військової служби правопорядку (ВСП), територіальні органи ДБР, Національна поліція України, а також Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець окреслив перелік із п’яти заборонених дій для працівників військкоматів під час мобілізації. До цього списку увійшли фізичний примус, залякування, конфіскація телефонів та приватних речей, а також незаконне закриття громадян у приміщеннях.

Крім того, фахівці роз’яснювали чинні норми надання броні від призову та причини, через які особі можуть відмовити у бронюванні попри офіційну роботу чи інші законні підстави.

А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!

Джерело: tsn.ua

Ще більше новин для вас

СуспільствоРимський воєначальник обрав віру попри страту — яке церковне свято відзначають 7 жовтняСуспільствоАстрологи назвали головних енергетичних вампірів за гороскопом: хто опинився у чорному спискуСуспільствоЩо дозволено і де межа: Лубінець розкрив реальні права працівників ТЦКЧитаютьРецептиКвашена капуста стає м’якою та слизькою через три поширені помилки господиньШоу-бізнес«Мені боляче» — Олег Винник розповів про свого дорослого сина в НімеччиніПорадиКартопля не гнитиме і не проростатиме до весни за дотримання простих правил