Звернення до всіх, у кого переважає тверезий глузд, а не самі емоції.
Нині ескалація навколо переправ набула нового оберту – ворог завдав пошкоджень уже трьом мостам у столиці.
Коли Сили оборони частково вивели з ладу Керченський міст якраз напередодні переговорів очільника кремля з лідерами Китаю та США, я, на відміну від широкого загалу, відчував не стільки піднесення (хоча цей успіх теж приніс мені задоволення), скільки сильну тривогу через імовірні акти помсти з боку агресора. Було цілком зрозуміло, що окупанти спробують розбити всі мостові переходи через Дніпро в Києві. Напевно, подібні висновки робив не я один.
Пріоритети для ударів углиб території ворога
Саме із цієї причини в моїх аналітичних пропозиціях для військово-політичного керівництва держави Керченський міст ніколи не фігурував як головне першочергове завдання. Ця споруда мала б стати фінальним штрихом лише після виведення з ладу 85% потужностей нафтопереробних заводів ворога. Натомість головними цілями повинні були виступати морські логістичні хаби та газорозподільні мережі, які живлять теплоелектроцентралі в усій європейській частині країни-агресорки.
Чому ракети та дрони потрібні на інших напрямках
По-перше, не варто керуватися емоційними поривами. Не слід намагатися спрямувати увесь наявний арсенал безпілотників і далекобійних ракет виключно на залізничне полотно мосту через Керченську протоку або, приміром, на однойменний об’єкт у російській столиці. Ефективність таких дій виявиться істотно нижчою за 90%.
По-друге, необхідно й надалі спрямовувати абсолютну більшість вітчизняних ударних засобів на нафтопереробні підприємства ворога. Коефіцієнт корисної дії від таких уражень буде у рази масштабнішим.
Хочу наголосити ще раз: якщо щоденно стабільно виводити з ладу бодай по два ворожих НПЗ, уся економічна система противника разом із військово-промисловим сектором почне колапсувати вже в перших числах грудня, а їхні окупаційні війська ризикують утратити наступальні спроможності ще до завершення поточного року.
Вплив на фронт та забезпечення військ окупантів
Ключовий фактор тут – гостра нестача дизелю та авіагасу, а слідом за ними й звичайного бензину.
Залізничні локомотиви, вантажні машини, оборонні заводи й бойова техніка окупантів зупинятимуться не через брак коштів, а тому, що фізично не буде палива. У цій ситуації вирішальну роль відіграє фізична наявність ресурсу, а не фінанси.
Час припинити знову повторювати ту саму помилку, згортаючи нальоти на ворожу нафтопереробну галузь: спочатку з огляду на застереження міжнародних партнерів, потім через інші політичні сигнали, а тепер – через чиюсь сумнівну ідею зіпсувати настрій ворогу перед міжнародними візитами до Пекіна.
Подібні кроки не просто розмивають фокус уваги. Вони забирають украй дефіцитний ресурс у той час, коли головний удар має бути зосереджений на повному знекровленні паливного комплексу противника.
Діяти необхідно з холодним розумом. Бажання відповісти на пошкодження столичних мостів не повинно відволікати зусилля від знищення основи військової логістики окупантів – її постачання пально-мастильними матеріалами.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Джерело: war.obozrevatel.com
Мобілізація чоловіків 50+: у Верховній Раді прямо відповіли щодо зміни вікових меж
Доленосний поворот: три знаки зодіаку вже від 20 листопада розпочнуть нове життя
Мобілізація чоловіків 50+: у Раді пояснили, чого насправді чекати українцям
ВійнаОдна з найпотужніших атак: Ігнат назвав приголомшливу кількість ракет і дронів по Україні
ВійнаОдна з найпотужніших атак: ворог спрямував на Україну до сотні ракет
ВійнаСвист ракет і потужні вибухи: Хмельницький опинився під масованим ворожим ударом!
ТерміновоВійнаНічна атака на Львів: місто атакували реактивні дрони, прогриміли вибухи!
ЧитаютьАстрологіяДоленосний поворот: три знаки зодіаку вже від 20 листопада розпочнуть нове життя
ТерміновоУдар по УкраїніУранці в Івано-Франківську прогримів вибух під час повітряної тривоги

