Вже до кінця цього року російським силам, можливо, доведеться скоригувати свою позицію більш оборонну: це може стати очевидним навіть до кінця літа.
Авторитетний британський тижневик The Economist пише, Що запаси старої радянської зброї в Росії стрімко скорочуються. Це може стати однією із причин закінчення наступальних дій в Україні. Журналісти видання наголошують, що “хвалений російський наступ на Харків” на півночі, що розпочався у травні, захлинувся. Просування російської армії в інших місцях вздовж лінії фронту, особливо в Донецькій області, було і стратегічно незначним, і досягнуто лише ціною величезних втрат у живій силі та бронетехніці.
Військові експерти наголошують, що питання тепер не в тому, чи зможе Україна залишитись у бою, а в тому, як довго Росія зможе підтримувати свій нинішній темп ведення війни. На даний момент для Москви ключовим є питання військової техніки та зброї, а не вербування людей.
Видання зазначає, що Росія здатна заповнити свої величезні втрати у бронетехніці та артилерії лише за рахунок вилучення зі сховищ старих радянських запасів, накопичених за роки холодної війни. Ці запаси були величезні, але не нескінченні.
За оцінками більшості розвідувальних служб, за перші два роки війни Росія втратила близько 3000 танків та 5000 інших бронемашин. OSINT-аналітики стверджують, що втрати ще вищі, оскільки не вся підбита техніка була зафіксована на фото та відео.
Коли Шойгу в грудні 2023 року вихвалявся, що за рік було поставлено 1530 танків, він забув сказати, що майже 85% з них були не новими танками, а старими (в основному Т-72, а також Т-62 і навіть кілька Т -55, випущені відразу після Другої світової війни), які були виведені зі складів. Виробництво нових Т-90М цього року може становити не більше 28 одиниць.
Коли українці захопили, ймовірно, новий Т-90М минулого року, вони виявили, що його гармату було виготовлено 1992 року. Військові експерти наголошують, що здатність Росії будувати нові танки чи бойові машини піхоти або навіть відновлювати старі пов’язані з труднощами з отриманням комплектуючих.
Проблема відновлення старих танків для Росії полягає в тому, що найважливіше обладнання, таке як підігрівачі палива для дизельних двигунів, високовольтні електричні системи та інфрачервоні тепловізори для визначення цілей, що раніше імпортувалися з Європи, а їх продаж тепер заблокований санкціями. Відсутність високоякісних шарикопідшипників також є обмеженням. Іноді доступні китайські альтернативи, але, як кажуть, вони не відповідають колишнім стандартам якості.
Ще однією серйозною проблемою є виробництво артилерійських стволів. Росія знайшла снаряди в Північній Кореї, проте недоліком високої скорострільності є знос стволів. У деяких гостро спірних районах стволи гаубиць вимагають заміни вже за кілька місяців. Виробництво стволів у Росії знаходиться на дуже низькому рівні.
Але найбільша проблема, яка тільки виникає, пов’язана з танками та бойовими машинами піхоти, які, як і раніше, мають вирішальне значення для будь-яких наступальних наземних операцій у масштабі. Хоча IISS підрахував, що у лютому цього року в Росії могло бути близько 3200 танків на зберіганні, експерти кажуть, що до 70% із них “не зрушили ні на дюйм з початку війни”.
Більшість Т-72 зберігалася без прикриття з початку 1990-х років і, ймовірно, перебуває в дуже поганому стані. За нинішніх темпів виснаження відновлення російських танків і бойових машин піхоти зі складів досягне “критичної точки виснаження” до другої половини наступного року.
Якщо нічого не зміниться, то до кінця цього року російським силам, можливо, доведеться скоригувати свою позицію більш оборонну. Це може стати очевидним навіть до кінця літа. Очікується, що інтерес Путіна до угоди про тимчасове припинення вогню зросте, наголошують журналісти.
