“Я думала, ми їх візьмемо, а виявилося, що вони беруть нас, – сказала росіянка про вторгнення в Україну. – Хто взагалі будував ці плани? Може, нам не варто було одразу відправляти хлопців до Києва”.
Росіяни, які в паніці втекли з прикордонних районів після прориву ЗСУ, розповідають, що їм довелося залишити свої будинки і рятуватися втечею, коли контроль з боку місцевої влади впав. Паніка швидко поширилася селами Курської області на півдні Росії, коли ЗСУ організували перше іноземне вторгнення на російську територію з часів Другої світової війни.
Про це пише британське видання The Telegraph.
“Ми не розуміємо, чому вони не говорять правду, – Сказала одна жінка російській газеті “Комерсант”. – По телевізору постійно говорили: “Це надзвичайна ситуація””.
“Яка надзвичайна ситуація, коли на нашій землі іноземні танки? Це вже справжня війна”, – обурені росіяни.
У неділю українські сили опублікували відео, на яких вони зривають російські прапори над урядовими будівлями в селах навколо невеликого міста Суджа, за 75 миль на південний захід від Курська.
На інших відео було видно десятки тіл загиблих російських солдатіврозкидані по полях або лежать на узліссях.
Голова Біловського району, що межує із Суджею, Микола Волобуєв також визнав, що українські солдати вже просунулися до його регіону, і наказав про евакуацію.
“Ситуація стабільна, але дуже напружена. Сьогодні ми не розуміємо всіх проблем у прикордонних районах”, – сказав він.
Представник українських служб безпеки повідомив агентству AFP, що в атаці, внаслідок якої було захоплено близько 600 квадратних кілометрів російської території, брали участь “тисячі” солдатів.
У сценах, схожих на ті, що відбувалися по всій Україні після повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року, десятки тисяч людей тепер бігли від наступу, ринувши в Курськ на автомобілях, велосипедах і втиснувшись в автобуси швидкої допомоги, стискаючи в руках кілька сумок із поспішно зібраними речами.
Російські ЗМІ повідомили, що для людей, які залишають прикордонний регіон, було створено 20 евакуаційних центрів, проте вони швидко переповнились.
У відео, завантаженому в Telegram, група жінок в основному середнього віку, що втекли з Суджі, описала свій жах та гнів на чиновників.
“Іноземні солдати, озброєні технікою НАТО, увійшли на нашу землю, і протягом кількох годин наше місто було перетворене на руїни, – заявив їхній представник, ігноруючи жінку, що плаче поруч. – Ми втратили нашу землю, наші будинки. Ми бігли під вогнем переважно без документів”.
Інший чоловік звинуватив російських військових у нездатності захистити країну. Він сказав, що евакуація була хаотичною і люди були змушені тікати “в нижній білизні та футболках”, а діти “були загорнуті в ганчірки”.
“В одному відрізаному селі людям довелося перепливати річку, як могли”– Розповів він.
В іншому відео жінка, яка сиділа в евакуаційному автобусі, розповіла, що їй довелося всю ніч ховатись у підвалі свого будинку, щоб пережити атаку.
“Все горіло, літали безпілотники, свистали ракети. Ми були у підвалі всю ніч”– сказала вона.
Інша жінка сказала, що панував повний хаос.
Незважаючи на наказ Кремля своїм пропагандистським підрозділам применшити масштаб українського нападу, шок і подив людей просочилися зазвичай згідливі російські ЗМІ.
У своїй розлогій статті “Комерсант” розповів, як його кореспондент намагався дістатися Суджі, але повернув назад через надто запеклі бої.
Його доповідь нагадала сцени, що тисячі разів розігрувалися по всій Україні з моменту вторгнення Росії у лютому 2022 року.
“Джип був повністю розбитий”– Написав він.
“Через кілька хвилин ми помітили білу “Ниву”, яку забрало в кювет, також пошкоджену атакою безпілотника. Ще за кілька сотень метрів ще один розбитий джип прямо поруч із релігійним хрестом”, – написав кореспондент. – Потім ми побачили білу машину, що згоріла. Удару було завдано нещодавно, оскільки уламки ще димилися”.
Люди, які втекли від бойових дій, також розповіли кореспондентові “Комерсанта”, що їхні панічні дзвінки на гарячі лінії залишалися без відповіді, тоді як українські військові наступали, а їхні села руйнувалися.
“На центральній вулиці Леніна зруйновано два багатоквартирні будинки, – Розповіла жінка про Суджу. – Будівля прокуратури сильно постраждала. Також постраждала будівля колишньої санепідемстанції”.
Вони також розповіли, що їм довелося кинути старих та інвалідів, рятуючись втечею, незважаючи на нестачу їжі та води у місті.
Одна жінка сказала, що їй соромно за російську армію, яку вона назвала “корумпованою та безладною”.
“Я думала, ми їх візьмемо, а виявилося, що вони нас беруть”– сказала вона про вторгнення в Україну. – Хто взагалі будував ці плани? Може, нам не варто було одразу відправляти хлопців до Києва”.
Українська атака також викликала шок за межами Курської області, торкнувшись глибших верств російської системи: бізнесмени, близькі до Кремля, заявили місцевим ЗМІ, що вона завдала “дуже великий удар” по репутації Путіна та російських військових.
Одна людина, яка проживає у великому російському місті, розповіла за умов анонімності, що колеги по роботі обговорювали напад і вони звучали “ще наляканішими”.
“Одна моя знайома зараз їде до Курська, там живе її мама, і вона хоче її забрати через бойові дії”, – розповів співрозмовник агентства.
Нервовість простих росіян і звинувачення в некомпетентності та двозначності, що висуваються на адресу Валерія Герасимова, головного російського генерала, стривожать Путіна, який вдається до звичайної жорсткої пропаганди для збереження громадської підтримки своєї війни в Україні.
Він направив у Курськ танки, призовників та наймані загони, що складаються з колишніх загартованих бійців “Вагнера”, щоб спробувати повернути собі контроль над прикордонним регіоном.
За повідомленнями ЗМІ, Володимир Зеленський особисто наказав про військове вторгнення до Росії.
У своєму телеграм-зверненні до українців у суботу ввечері президент уперше визнав атаку стратегічно важливою.
“Україна доводить, що вона справді знає, як відновити справедливість, і гарантує, що саме такий тиск необхідний, тиск на агресора”– сказав він.
Це також дало українцям великий моральний стимул. В Україні люди святкували, підбадьорюючи українських солдатів, які, як вважають, дають простим росіянам “смак їх власних ліків”.