У російського бізнесу через проблеми з міжнародними платежами десятки мільярдів доларів застрягли за кордоном.
Вантаж проблем, пов’язаних з неможливістю проводити міжнародні платежі на тлі посилення американських санкцій, дедалі сильніше тисне на Росію. У російських експортерів застрягли там десятки мільярдів, виручені за поставлені товари.
Про це свідчить статистка ЦБ РФ за платіжним балансом, згідно з якою в липні російські компанії збільшили так звані “іноземні активи” ще на 4,7 млрд доларів, а з початку року – 44,6 млрд доларів.
Більшість цієї суми пов’язані з проблемами з платежами. Внаслідок цих проблем у Росії стискається валютна ліквідність: російські експортери не можуть отримати вчасно гроші за товар, імпортери змушені платити заздалегідь.
Така ситуація наводить до дефіциту в Росії останньої валюти, доступної для біржових торгів – китайського юаня (торги доларів та євро припинилися після санкцій щодо Мосбіржі).
На початку поточного місяця ставка за юаневими кредитами “овернайт” на міжбанку підскочила до 20%, а покривати нестачу довелося Центробанку, що постачає юані на ринок через операції своп.
На сьогоднішній день банки КНР повертають близько 80% переказів у китайській валюті, які намагається здійснити російський бізнес. Проблеми навіть торкнулися постачальників російської сировини до Китаю.
Крім того, російські компанії, які торгують із Піднебесної, зіткнулися з ще однією проблемою – із завищеним курсом юаня.
Як повідомляє The Moscow TimesЯкщо раніше курс китайської валюти був близький до офіційного курсу ЦП, то тепер вартість юаня істотно підскочила.
Так, з 13 серпня курс піднявся на 5,5 – 7%. Якщо минулого тижня китайські банки конвертували рублі, що надходили до них, в юані за курсом 12,7 рубля за 1 юань і купували юані для відправки рублів в РФ по 11,8 – 11,85 руб., то тепер курс підвищився до 13,4 і 12,65 руб. відповідно.
Як раніше повідомляв Dialog.UA З посиланням на західні ЗМІ, проблеми з платежами змушують Кремль обговорювати з Пекіном укладання бартерних торгових угод.
У РФ скаржаться, що торгівля з КНР стала “азартною грою”, оскільки платежі дедалі частіше затримуються чи заморожуються.
