Держпідприємство “Антонов” уклало пряму угоду на постачання сталевих прутів із металотрейдером за цінами, набагато вищими від ринкових.
“Наварили” понад 1800 грн лише на одному металевому виробі з ринковою ціною в 130-140 грн, а виробів таких продали декілька тонн. І все це – у розпал повномасштабної війни, а покупцем виступив… стратегічний державний завод. За каденції нового гендиректора Євгена Гаврилова ДП “Антонов” уклало декілька прямих угод на закупівлю сталевих прутів та ймовірно переплатило постачальнику мільйони гривень з бюджету.
Команда СтопКору ретельно дослідила тендери держпідприємства “Антонов” і виявила цілу низку можливих порушень. Деталі – у журналістському розслідуванні Ігоря Хмурого.
Декілька закупівель державного авіагіганта привернули увагу медійників. Зокрема, торік у серпні “Антонов” оголосив тендер на велику партію металевих виробів. Під приводом війни конкурс провели без відкритих торгів – за системою прямих угод. Обирали між двома учасниками: ФГП “Ресурс Груп” і “Дніпровський завод спеціальних труб”.
У розпорядженні редакції СтопКору опинився додаток до угоди загальною вартістю майже 12 мільйонів: його “левову частку” склали п’ять номенклатурних позицій – сталеві прути різного діаметру але однієї марки. Загалом таких виробів закупили 3,7 тонни – за ціною 2 тис. грн за кілограм. Сумарно вони обійшлися замовнику в 7,6 млн грн.
“Всі ціни вказані без ПДВ, тобто на виході докинули ще 20 відсотків. А ось таблиця аналізу цін. Як бачимо, компанія “Ресурс Груп”, якій, ймовірно, до цього переплачували у чотири рази за титан, запропонувала більше, ніж завод з Дніпра“, – коментує журналіст Ігор Хмурий.
За декілька місяців ДП “Антонов” вирішив докупити ще 8 тонн сталевих прутів марки 30ХГСА різного діаметру. Одним з головних претендентів знову виступив “Дніпровський завод спеціальних труб”, який запропонував ціну в 2 тис. грн, але цього його опонентом (імовірно, “технічним”) стала не “Ресурс Груп”, а інша фірма.
Однак раптово свої пропозиції подали й дві “ліві” компанії. І їхні прайси виявились у рази нижчими.
“Візьмемо до прикладу прутки 30ХГСА ШК14 та ШК17, які за чотири місяці до того купляли у дніпрян. Несподівані компанії замість 2 тисяч запропонували 140 та 184 гривні. Тобто, у 14 разів менше. І це не якийсь умисний демпінг. Я погуглив і знайшов аналогічний виріб на першій же сторінці пошукача взагалі по 132 гривні. І це вже навіть з ПДВ, і мова не про гігантський опт“, – стверджує журналіст-розслідувач.
Невже, прикриваючись війною, керівники стратегічного державного авіапідприємства можуть свідомо переплачувати постачальникам-фаворитам на тендерах через механізм прямих угод? Адже, як пояснює аналітикиня СтопКору Анастасія Бондаренко, за такої системи замовник може на власний розсуд визначати, які компанії братимуть участь у закупівлі.
Наша редакція звернулась із запитом до топменеджменту ДП “Антонов”. Але у відповідь отримали лише “відписку” про те, що запитувана інформація не є публічною. Відтак ми спрямували звернення до Укроборонпрому та Держаудитслужби – наразі чекаємо на реакцію.
Нагадаємо, на початку російського вторгнення керівництво ДП “Антонов” вилетіло у Німеччину, забравши з собою п’ять літаків. А легендарний Ан-225 залишився в Гостомелі під приводом ремонту та був знищений окупантами. На думку авіаконструктора Анатолія Вовнянка, “Мрія” була приречена на руйнування, а тепер під гаслом відбудови на ній хочуть підзаробити.
