Після гучної заяви Дональда Трампа про намір США керувати Венесуелою ситуація навколо країни стала ще більш туманною. Однак поступово починає прояснюватися, хто саме триматиме цей процес у своїх руках.
Як пише Bloomberg, ключову роль в управлінні Венесуелою до «безпечного і правового переходу влади» візьме на себе державний секретар США Марко Рубіо. Про це повідомив американський чиновник на тлі відсутності чіткого плану з боку Білого дому про те, що саме означає американське управління країною з населенням близько 30 мільйонів чоловік.
Невизначеність посилилася відразу після того, як Трамп публічно заявив про плани США фактично взяти Венесуелу під контроль після захоплення Ніколаса Мадуро. Білий дім при цьому майже не розкрив деталей: ні про формат управління, ні про можливу присутність американської адміністрації або військових на місці.
За даними Bloomberg, поки що не існує чіткого сценарію розміщення військ США у Венесуелі. Зате Трамп чітко дав зрозуміти, що його головний інтерес — нафтова галузь країни. Саме контроль над енергетичними потоками, а не класична окупація, стає центром американської стратегії.
Марко Рубіо виглядає логічним вибором для цієї ролі. Протягом усієї своєї політичної кар’єри він жорстко критикував режим Ніколаса Мадуро і його попередника Уго Чавеса, виступаючи за максимальний тиск на Каракас. Тепер саме він визначатиме, як США діятимуть у перехідний період.
Експерти вважають, що ставка зроблена на комбінацію тиску і домовленостей з діючою елітою. Віце-президент Центру стратегії і безпеки імені Скоукрофта Атлантичної ради Метью Креніг так описав підхід Вашингтона: “По суті, Трамп намагається контролювати віце-президента Венесуели (Делсі Родрігес, – ред.) і людей навколо неї за допомогою батога і пряника, щоб досягти бажаних результатів для США. Подивимося, чи спрацює це”.
Сам Трамп фактично підтвердив таку тактику в коментарі для New York Post. За його словами, американські війська на землі можуть і не знадобитися, якщо Делсі Родрігес “буде робити те, що ми хочемо”.
Таким чином, США роблять ставку не на пряму військову інтервенцію, а на керований перехід через економічний тиск, контроль над нафтою і особистий вплив на верхівку венесуельської влади. Наскільки стійкою виявиться ця схема — питання відкрите, але ясно одне: Вашингтон має намір грати у Венесуелі першу скрипку.
Нагадаємо, 5 січня в залах ООН обговорюватимуть, чи не перетвориться така практика захоплення глави держави на нову норму міжнародної політики, де кордони і суверенітет більше не є перешкодою для американського правосуддя.
