За словами артистки, здебільшого вона виступає для українських бійців без своєї команди музикантів. Так, за близько 300 концертів на передовій їздити з нею наважувався лише її чоловік. Втім, відсутність музичного супроводу не ставала на заваді Наталії підбадьорювати українських захисників. Тому при нагоді вона зверталася до місцевих, які вміли грати на музичних інструментах.
“Я їду співати на фронт. У мене в житті не було скільки клавішників. Бо зі мною ніхто не їздив. Тільки я і мій чоловік не побоялися туди їхати. Немає музикантів. Туди приїжджаю і хтось є на місці. У Харкові знайшлася дівчина з консерваторською освітою. Я тільки починаю співати, а вона: “Тихо, Наталочко, я ще вступ не дограла…”. У Мукачево хлопчик, напевно, 14 років, ручки трусяться. А я кажу: “Грай, не бійся”. Він тільки в консерваторію щойно вступив, перший курс. Різне було”, – розповіла Наталія у коментарі для Ukraine World News.
Подеколи зірка знаходилася надто близько до ворога, тому віднаходила альтернативу співу з метою безпеки. Зокрема, читала вірші чи ділилася гумористичними історіями. Саме так, за словами Наталії, народилася її вистава “Я вдома”.”А бувало так, що не має нікого й нічого. І кажуть: “Наташо, за “зеленкою” фронт, не можна музики, бо ворог почує. І стоять хатиночки: в одній HIMARS, а в сусідній нікого нема на 150 км, магазинів нема, все розбомблено. Співати не можна – я почала читати вірші. І моя вистава – справжній фронтовий концерт, який народився просто там”, – додала співачка.
