Санкції США добили стратегічний проект Путіна на десятки мільярдів доларів – Bloomberg

Масштабний завод “Арктик СПГ 2” вартістю 25 мільярдів доларів практично простоює, санкції заблокували проект ще до початку виробництва.

Санкції США завдали Найважчий і дуже болісний удар по одному з головних проектів путінської Росії. Підприємство “Арктик СПГ 2”
під керівництвом ПАТ “Новатек”, розташоване в крижаному Карському морі, є ключовою частиною планів Москви щодо збільшення експорту та поповнення скарбниці. Вже кілька місяців завод готовий був постачати скраплений природний газ на нові ринки, альтернативу колись прибутковій європейській трубопровідній торгівлі.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Однак нове масштабне підприємство вартістю 25 мільярдів доларів практично простоює, ставши першою частиною російського енергетичного комплексу, що ефективно стримується обмеженнями США.

Про це пише Bloomberg.

Росія давно прагне збільшити частку на світовому ринку ЗПГ, але напад на Україну і різке скорочення сухопутного експорту в Європу, що послідувало за ним, посилили важливість цих амбіцій. Москва хоче збільшити виробництво ЗПГ утричі до 2030 року, що дозволить отримувати щонайменше 35 мільярдів доларів на рік. Росія в даний час є четвертим за величиною експортером ЗПГ у світі, але обмеження на флагманський проект “Арктік ЗПГ 2” стримують її прагнення йти далі.

Ще більший занепокоєння у Москви викликає той факт, що ці
обмеження можуть стати зразком для майбутніх спроб Заходу скоротити газові доходи Кремля, націлившись на такі підприємства, як “Ямал” або “Сахалін-2” на Далекому Сході, які, як і раніше, здійснюють поставки клієнтам в Європі та Азії.

“Санкції США працюють напрочуд добре… Тут вони справді випереджають події. Вони заблокували “Арктик СПГ 2″ ще до початку виробництва, заблокували судна до того, як вони могли бути доставлені”,
— каже Мальте Гумперт, засновник Арктичного інституту, який уже понад десять років стежить за експансією Росії у регіоні.

З того часу, як адміністрація Байдена ввела санкції щодо “Арктик СПГ-2” минулого року, Китай та Індія — які купували і продавали російську нафту, обминаючи існуючі обмеження.е захотіли брати ЗПГ навіть зі знижкою. Юристи у Сінгапурі та Лондоні відмовилися від участі у проекті. Судна вартістю сотні мільйонів доларів застрягли в сухих доках у Південній Кореї. Ніхто не може їх купити чи орендувати. Газ тим часом залишається в пастці.

На відміну від експорту нафти, який триває за допомогою величезного “тіньового флоту”, ЗПГ складніше продовжувати перевозити багато в чому через складнішу технологію, необхідну для навантаження та транспортування.

Тепер Європейський Союз, який все ще спирається на російський ЗПГ, готується вжити деяких власних заходів. На обговорення виноситься план заборони використання портів ЄС для реекспорту російських поставок, призначених для третіх країн. Це важливо, оскільки російські заводи ЗПГ в арктичному регіоні розташовані виключно далеко, тому паливо зазвичай спочатку доставляється до Бельгії чи Франції для подальшого реекспорту до Азії чи іншого європейського порту. Обмеження такої практики призведе до того, що російський флот буде завантажений до краю.

За словами людей, знайомих із цією стратегією, Рада національної безпеки Білого дому почала приділяти увагу припиненню планів Росії щодо розширення виробництва зрідженого природного газу у 2023 році, тобто приблизно через рік після початку конфлікту в Україні. Чиновники Ради спільно з Держдепартаментом та Міністерством оборони США обирали мету, зрештою зупинившись на проекті “Арктик ЗПГ 2”. Потім вони передали план у Казначейство.

У чиновників Білого дому є вагомі причини націлитись на об’єкт, співвласниками якого є японський уряд, китайські державні нафтові компанії та французька TotalEnergies. Хоча це, безумовно, дратує важливих союзників, заморожування “Арктик СПГ 2” вигідне тим, що може завдати шкоди Москві та при цьому викликати лише незначні коливання на світових ринках природного газу. Не менш важливим для адміністрації Байдена напередодні виборів є те, що наслідки для американських споживачів будуть обмеженими.