«Розмовляти тихіше»: українська спільнота в Польщі розробила власні рекомендації щодо безпечної поведінки

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Частина громадян України, які перебувають у Польщі, протягом останніх тижнів запровадили власні норми поведінки у громадському транспорті, торговельних закладах та інших публічних місцях. Такі кроки зумовлені вираженим негативом з боку певних верств місцевого населення. Про ці змушені внутрішні правила розповіли нашій редакції жінки та чоловіки, які проживають як у великих, так і в малих польських містах.

За твердженнями наших співрозмовників, вони змушені діяти так задля власної безпеки, аби мінімізувати ризики сутичок чи нападів.

«Я мешкаю у Польщі більше 5 років, але протягом останніх місяців ставлення поляків помітно змінилося. Дуже простий приклад — ще на початку минулого року під час перерви на нашому підприємстві українці обідали у їдальні разом, за одним столом. Ніхто особливо не обирав місце, де сісти. Зараз окремо обідаємо ми, поляки сідають за інший стіл. Якщо запитати у колег-поляків, чому так сталося — ніхто з них навіть пояснити не зможе, чому. Впливає ситуація, яка склалася», — зазначає Роман А., киянин, який легально працює та проживає в країні понад 5 років.

Обмеження у щоденному спілкуванні

На його думку, питання поведінки у публічному просторі зараз набуло особливої гостроти.

«Своїм рідним я повідомив, що ніяких спонтанних дзвінків — спочатку мені пишуть, чи вдома я і тільки після мого «Так» спілкуємось телефоном. Я непогано вивчив польську, але акцент, мабуть, не зміниш. Суворо контролюю термін дії проїзного, щоб зайвий раз не вступати у діалог з контролерами у транспорті. Показав під час перевірки і іду спокійно далі. Інколи у великих магазинах виникає потреба поставити питання продавцю-консультанту, якщо щось не зрозуміло щодо наявності товару. Але останнім часом якщо не знайшов потрібного товару на полиці, то відкладаєш покупку. Просто не хочеться вступати у діалог», — поділився чоловік.

Проте, як зауважив Роман, орендодавець житла, яке він винаймає, продовжує ставитися до мешканців цілком прихильно.

«Коли приїздить забрати орендну плату, то ніякої ворожнечі немає. Навіть чай п’ємо разом, він завжди цікавиться як справи у моїх рідних в Україні», — додав він.

Інциденти та насилля на ґрунті ненависті

Один з нещодавніх нападів трапився наприкінці липня у Вроцлаві неподалік крамниці: троє невідомих побили та травмували українку Анастасію Кітцай, а також побили її обранця Максима.

За інформацією Каріни Кітцай, матері постраждалої, конфлікт виник через те, що дівчина зробила зауваження чоловікові, який намагався придбати алкоголь поза чергою. Після цього троє нападників атакували пару на вулиці, завдавши Анастасії різаних ран обличчя та побивши її хлопця.

На подію відреагували як українські дипломати, так і міська влада Вроцлава.

Наразі, як повідомила пані Каріна, двох нападників уже затримано, ще одного розшукує польська поліція.

«Двоє з нападників затримані та арештовані, ведеться слідство. Третій розшукується правоохоронними органами. Правоохоронці розслідують справу за декількома кримінальними статтями, також в діях нападників вбачають побиття на ґрунті ненависті. Моя донька відвідує психолога після цих подій, планує йти до лікаря, можливо їй знімуть шви. Після нападу її оглянув професор, у неї боліла щелепа, обличчя було розбито до зубів», — розповіла мати постраждалої.

Чи відчувають українці безпеку в Польщі

За словами жінки, яка живе у Польщі понад 10 років, раніше вона почувалася цілком захищеною, проте зараз це відчуття зникло.

«Розмовляю виключно польською та побоююсь, щоб не дай Боже, не було у мене акценту. Сподіваюсь, що з часом така напруга пройде. Зараз до мене приїхала моя сестра з моїм маленьким племінником, йому 5 років. Вони не розмовляють польською. Якщо ми заходимо до магазину, то я з сестрою розмовляю тихо. Зайвий раз їй нагадую, що давай тихіше спілкуватись українською. Але скажу таке: я працювала у дитячому садочку, була серед колег єдиною українкою і мої підлеглі знали про це, ми завжди нормально спілкувалися», — зазначає пані Каріна.

Вона також додала, що отримала близько 200 повідомлень зі словами підтримки та вибаченнями від поляків після розголосу історії її доньки. Водночас жінку обурили деякі коментарі від самих українців.

«Багато людей запропонували допомогу. Але з рівноваги мене вивели наші, українці своїми коментарями. Через це мені болить більше… Тому скажу так: є різні люди, в будь-якій країні», — підсумувала вона.

А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!

Джерело: tsn.ua