Розкрито найбільшу таємницю сала. Чому про це майже ніхто не знає?

Етимологія

Слово сало походить від праслов’янського sadlo, пов’язане з saditi «садити, сідати» («те, що сідає на м’ясо»), пов’язується також з пракельт. saldi- ((ірл.) saill «солонина», saillim «солю»)

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Їдять сало тому, що там є потрібні людині елементи.

Саме ці речовини визначають корисні властивості сала, а це: вітаміни А, Е, D, F, мікроелементи (селен), жирні кислоти (насичені та ненасичені).

Воно посолене шарами, перемежуючи їх сіллю, перцем, корицею, гвоздикою, коріандром, шалфеєм та розмарином.

Для дезінфекції натирають часником, а засолювання та витримка відбуваються при строго певній температурі та вологості.

Кислоти, що містяться в салі, роблять цей продукт справді унікальним.

Так, саме унікальним.

До його складу входить арахідонова кислота, яка відноситься до незамінних жирних кислот.

Зустрічається арахідонова кислота тільки в салі та ніде більше.

Цінна вона дуже широким спектром дій: входить до складу клітинних мембран, сприяє правильному скороченню серцевого м’яза, регулює артеріальний тиск, має профілактичні властивості проти раку, впливає на роботу нирок і покращує склад крові, виводячи з неї зайві холестеринові бляшки, також бере участь у утворенні багатьох гормонів.

Хіба можуть чимось подібним конкурувати із салом «легкі» та рафіновані олії?

Крім унікальної арахідонової кислоти, сало містить ще й цінні незамінні жирні кислоти: пальмітинову, олеїнову, лінолеву, ліноленову, стеаринову. Їх концентрація посилює біологічну активність сала у п’ять разів у порівнянні з вершковим маслом.

Сало містить добре засвоювану форму селена, яка є необхідним мікроелементом для серцево-судинної системи, відмінним антиокислювачем та захисником нуклеїнових кислот від пошкоджень.

Холестерину в салі набагато менше, ніж у вершковому маслі, і йде на створення імунних клітин, що захищають організм від вірусів.

Сало м’яке та однорідне за структурою.

На смак воно дуже ніжне і трохи солодкувате, злегка пряне, із запахом спецій та ароматних трав.

Їдять його зазвичай у чистому вигляді, нарізаному на тонкі скибочки. Іноді його використовують як добавку до складу складних страв.

Слід нагадати: за результатами спеціальних досліджень виявлено, що в 100 грамах свинини міститься 60 міліграмів холестерину, яловичини — 67, телятини — 87, м’яса птиці — 113, маргарину — 186, вершкового масла — 244, білків курячого яйця — 1560, риб’ячого жиру — 5700.

Тоді, як у свинячому салі є тільки сліди холестерину.

Водночас воно містить у собі всі незамінні аміно- і жирні кислоти.

Свіже сало зберігає всі свої біологічно цінні якості, не пошкоджені й не знищені грубою переробкою.

Сучасною медициною встановлено, що сало сприяє виведенню з організму радіонуклідів і тому рекомендується з профілактичною метою, особливо в екологічно несприятливих зонах, щоденно його споживати жінкам по 45—50, а чоловікам — по 65—70 грамів.

Їжте правильне сало, особливо зараз у часи великих стресів.

А якщо поруч стоїть келих гарного напою, то взагалі, просто пісня.

Хорошим і добрим людям – хорошого і смачного сала, а решті – решти!

Реально, балуйте себе іноді такими смаколиками, як хороше сало, за вас це робити ніхто не буде, і нехай весь світ зачекає.

Худнути будете завтра

Будьмо!

@Bogdan Grytsevych

Джерело