📌 Коротко про головне:
- Партія Пашиняна перемогла на виборах, отримавши майже 50% голосів виборців.
- Кремль відмовився визнати вибори, звинувачуючи владу Вірменії у фальсифікаціях.
- Москва погрожує Єревану українським сценарієм через курс на євроінтеграцію.
Результати виборів у Вірменії стали справжнім холодним душем для російського політичного істеблішменту, який робив відверту ставку на опозиційні сили. Перемога партії чинного прем’єра Нікола Пашиняна «Громадянський договір» продемонструвала чіткий запит вірменського суспільства на суверенітет та відхід від орбіти впливу Москви, що викликало хвилю агресивної риторики з боку російських посадовців.
Це голосування стало доленосним не лише для внутрішньої політики Єревана, але й для всієї архітектури безпеки на Південному Кавказі. Довгий час Росія розглядала Вірменію як свою безальтернативну зону впливу, проте останні роки демонструють стрімке охолодження відносин та болючу трансформацію зовнішньополітичного курсу країни.
Хто опинився під ударом російської пропаганди
Реакція Москви на підсумки волевиявлення була миттєвою та доволі передбачуваною. Речник Кремля Дмитро Пєсков відмовився від привітань, цинічно заявивши, що потрібно дочекатися «офіційних підсумків», хоча міжнародні спостерігачі загалом визнали виборчий процес таким, що відповідає демократичним стандартам. Водночас він кинув тінь на легітимність процесу, натякнувши на нібито «численні порушення».
Ще далі пішов перший заступник голови комітету Держдуми у справах СНД Віктор Водолацький, який без жодних доказів звинуватив владу Вірменії у крадіжці 20% голосів. Його риторика була насичена штампами про виборчі «каруселі» та маніпуляції військовослужбовців, що є класичним інструментом тиску РФ на пострадянські країни. Такі заяви свідчать про те, що Кремль намагається делегітимізувати будь-який уряд, який не підконтрольний їхнім інтересам.
Спроби дестабілізації: методи тиску на Єреван
Марія Захарова, речниця МЗС РФ, вкотре згадала про міфічну «змову», звинувативши Єреван у переслідуванні проросійських сил. Ці маніпуляції виглядають особливо цинічно на фоні реальних погроз, які лунали з боку російського керівництва. Експерти зазначають, що Вірменія перебувала під безпрецедентним тиском протягом усієї кампанії.
Ще одним тривожним сигналом стали погрози з боку Путіна, який відкрито натякав на можливість застосування «українського сценарію» у разі продовження євроінтеграційного шляху. Це прямий шантаж, спрямований на те, щоб залякати вірменське суспільство та змусити владу відмовитися від реального суверенітету на користь російських геополітичних амбіцій.
Читайте також: Фіскальна політика під прицілом: чи є реальна альтернатива новим податкам на посилки
Аналіз наслідків для регіону
Підрахунок голосів, який завершився перемогою партії Пашиняна з результатом 49,81%, став крахом надій Москви на зміну влади в Єревані через лояльних опозиціонерів. Однак опозиційний альянс «Сильна Вірменія» вже розпочав інформаційну кампанію щодо невизнання результатів, що може бути частиною ширшого плану з дестабілізації ситуації в країні.
Для звичайних українців ці події є важливим маркером: Росія продовжує використовувати свої старі методи впливу — від інформаційних атак до прямого залякування. Втрата впливу на Південному Кавказі для Москви є критичною, тому можна очікувати, що тиск на Єреван лише посилюватиметься у найближчі місяці. Це боротьба не просто за політичний рейтинг, а за геополітичну орієнтацію цілого регіону, де кожен крок має стратегічне значення.
