📌 Коротко про головне:
- Інтервал між ударами «Орешником» скоротився з 13,5 до 4,5 місяців.
- Виробничі темпи ворога становлять приблизно одну ракету кожні 2-2,5 місяці.
- Успішний удар по Воткинському заводу суттєво загальмував збірку балістичних систем.
Ракетний терор РФ за допомогою балістичних систем «Орешник» набуває нових загрозливих обертів, змушуючи експертів та розвідку переглядати оцінки ворожого арсеналу. Нічний удар по Білій Церкві 24 травня став черговим доказом того, що інтервали між атаками цією зброєю скорочуються: якщо раніше між пусками минали понад 13 місяців, то тепер цей термін скоротився до 4,5 місяців. Це прямо вказує на спроби Кремля налагодити бодай якесь серійне виробництво.
Тривожна математика російського ВПК
Аналітики Defense Express зазначають, що динаміка використання ракет свідчить про перехід від поодиноких експериментальних пусків до тактики малосерійного застосування. Ще у жовтні 2025 року офіційні джерела повідомляли про плани РФ виготовити до шести одиниць БРСД «Орешник» протягом 2026 року. Станом на січень поточного року, за даними СЗР України, ворог мав у наявності лише 3-4 ракети, проте вже тоді озвучувалися амбіції вийти на темп у п’ять і більше одиниць щорічно.
Читайте також: Працював на ворога за копійки: СБУ викрила 18-річного зрадника, який наводив ракети на Київ
Чи справді «Орешник» став серійним?
Дані Головного управління розвідки станом на квітень 2026 року вказували на наявність у Росії до 10 одиниць цієї зброї. Експерти схиляються до того, що ця цифра є верхньою межею, а не реальним показником боєготових ракет. Проте сам факт розширення діапазону оцінок натякає: якщо раніше виробництво було штучним, то удар 24 травня міг стати «дебютом» ракети, зібраної вже після запуску потокових ліній.
Вплив українських ударів на виробничі потужності
Попри намагання агресора наростити обсяги, загальний арсенал залишається критично малим. За оцінками, темпи випуску становлять приблизно одну ракету на 2-2,5 місяці. Суттєвим фактором стримування став успішний удар ЗСУ 21 лютого 2026 року по «Воткинському заводу» за допомогою крилатої ракети FP-5 «Фламінго». Це підприємство є ключовим вузлом, де збирають не лише «Орешники», а й міжконтинентальні «Ярси» та «Булави».
Нагадаємо, що технологічно «Орешник» є модернізованою версією радянського РСД-10 «Пионер» і базується на конструкції МБР «Ярс», використовуючи її перші два ступені. Це підтверджено як незалежними аналітиками, так і офіційною українською розвідкою, що дозволяє краще розуміти вразливі місця російської балістичної програми.
