Верховна Рада України зробила значний крок, ухваливши у другому читанні законопроєкт №11469, який стосується права на набуття та збереження громадянства України. Це рішення може кардинально змінити підхід до статусу українців, що проживають за кордоном, та іноземців, які бажають отримати українське громадянство.
Ключові зміни для громадян України та іноземців
Законопроєкт №11469 врегульовує факт наявності іноземного громадянства для українців без загрози втрати українського паспорта. Ця норма застосовуватиметься за умови, що інша держава входить до переліку країн, визначених Кабінетом Міністрів України, з пріоритетом для країн ЄС, G7 та НАТО. Уряд отримає повноваження самостійно встановлювати та змінювати цей перелік.
Для громадян інших країн законопроєкт передбачає кілька важливих нововведень. Це включає спрощену процедуру набуття громадянства України для осіб українського походження, а також для іноземців, які не мають етнічного коріння, але бажають отримати українське громадянство без вимоги відмови від наявного, за винятком громадянства держави-агресора. Окрім того, спрощена процедура стосується іноземців, які проходять військову службу в Україні, а також осіб, яких переслідують у їхніх країнах з політичних мотивів або тих, хто має визначні заслуги перед Україною чи становить державний інтерес.
Основна мета та очікування
Цей закон покликаний врегулювати статус осіб, що мають український паспорт одночасно із громадянством іншої держави. Його головна мета, як зазначено у пояснювальній записці, “забезпечити умови для повернення українських громадян, які вимушено залишили Україну через агресію Росії, а також зберегти за ними громадянство України”. Ключова ідея полягає у запобіганні втрати зв’язку з мільйонами українців за кордоном та адаптації законодавства до сучасних глобальних реалій, що сприятиме збільшенню інвестицій, посиленню громадянської дипломатії та залученню кваліфікованих фахівців.
Захисні механізми та світовий досвід
Законопроєкт встановлює низку жорстких фільтрів. Категорично заборонено мати множинне громадянство з державою-агресором (Росією) або країною, яка не визнає територіальну цілісність і суверенітет України. Добровільне набуття громадянства РФ є прямою підставою для втрати українського паспорта. Громадянство України також не зможуть отримати особи, засуджені за тяжкі чи особливо тяжкі злочини, або ті, хто створює загрозу національним інтересам та безпеці.
Україна приєднується до понад 130 країн світу, які вже визнали множинне громадянство, розглядаючи його як інструмент єдності та економічного зростання. Хоча єдиної моделі не існує, більшість економічно розвинених країн, включаючи майже всі члени ЄС, США, Канаду, Велику Британію, Швейцарію та Ізраїль, дозволяють мати кілька паспортів. Проте близько 75–80 країн, переважно в Африці та Азії, не визнають множинного громадянства, а деякі держави вводять певні обмеження, наприклад, щодо обіймання державних посад. Цей світовий досвід демонструє відсутність універсального рішення, і успішність політики залежить від чіткості правил та врахування національних інтересів.
Конституційний аспект: єдине громадянство проти множинного
Ухвалення закону викликає дискусію щодо його відповідності статті 4 Конституції України, яка говорить: “В Україні існує єдине громадянство”. Протягом десятиліть ця норма трактувалася як пряма заборона подвійного громадянства. Проте, прихильники законопроєкту стверджують, що “єдине громадянство” слід тлумачити не як заборону мати паспорт іншої держави, а як принцип, згідно з яким у правовідносинах з Україною особа визнається виключно її громадянином. Цю правову невизначеність міг би вирішити Конституційний Суд, до якого зверталися депутати ще у 2021 році, але рішення досі немає. Ця “мовчанка” КСУ створює правовий вакуум, що дозволило просунути законопроєкт, але також несе ризик визнання його неконституційним у майбутньому.
