Путін злякався Стамбула: WP дізнався, хто увійде до делегації РФ

Цього тижня у Стамбулі може відбутися перша з 2022 року очна зустріч високопоставлених представників Росії та України. Це ініціатива диктатора РФ Володимира Путіна, покликана послабити зростаючий тиск Заходу, який вимагає негайного 30-денного припинення вогню як жесту у бік довгострокового світу.

Про майбутні переговори розповіло видання The Washington Post.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Високопоставлений колишній кремлівський чиновник на умовах анонімності повідомив, що Росію представлятимуть міністр закордонних справ Сергій Лавров та помічник Путіна із зовнішньої політики Юрій Ушаков. Диктатор, як і очікувалося, не наважився їхати на цю зустріч.

Хоча пропозиція Путіна про переговори була одразу підтримана Дональдом Трампом, європейські дипломати та аналітики побоюються, що Москва знову вдається до перевіреної тактики — затягувати процес та вигравати час, зберігаючи увагу Вашингтона до теми діалогу.

“Якщо Путін справді готовий до діалогу – не в телевізорі, а в реальності – я готовий зустрітися з ним особисто і говорити про припинення вогню”, – заявив він у вівторок.

Поки Європа та США вимагають негайного перемир’я, Путін запропонував провести зустріч делегацій у Туреччині вже у четвер. Це сталося на тлі того, як російська пропаганда протягом кількох тижнів стверджувала, ніби переговори з Києвом неможливі через нелегітимність Зеленського.

У Європі, однак, налаштовані скептично. Глава дипломатії ЄС Кая Каллас заявила: “Якщо Росія справді хоче миру – вона може припинити напади вже зараз. Все це – гра на якийсь час”.

І справді, пропозиція Путіна відклала вимоги про перемир’я на кілька днів. Воно також розкололо єдиний західний фронт: ще на день раніше Європа, Україна та Трамп спільно вимагали негайного припинення вогню. А після новини про переговори, санкційний тиск тимчасово призупинили.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що ЄС готовий повернутися до посилення санкцій, “якщо прогресу на переговорах не буде вже цього тижня”. Серед потенційних нових обмежень — енергетика та фінансовий сектор.

“Тепер м’яч на стороні Кремля”, – наголосив він.

Пропозиція Зеленського про особисту зустріч із Путіним — несподіваний політичний хід, який ускладнює становище Москви. У той же час з’явилася інформація, що Трамп може змінити маршрут свого турне Близьким Сходом, щоб приєднатися до переговорів у Туреччині.

Російський політолог Володимир Пастухов вважає, що Путін не може легко погодитись на пряму зустріч, бо це “зруйнує його образ сильного та неприступного лідера”. Але участь Трампа може “врятувати обличчя”: нібито переговори йдуть із Трампом, а Зеленський лише поруч.

На думку Пастухова, Кремль стоїть перед стратегічним вибором: скористатися шансом вийти з війни за допомогою Трампа чи йти на літню військову ескалацію, сподіваючись завдати хоча б тактичної поразки ЗСУ.

Складність майбутніх переговорів — у тому, що Москва, вочевидь, хоче повернутися до ультимативних вимог 2022 року, включаючи спробу зменшити ЗСУ. Київ категорично відкидає ці умови, називаючи їхньою фактичною капітуляцією.

Путін у нещодавній промові назвав переговори в Туреччині “відновленням раніше узгодженого процесу”, стверджуючи, що саме Україна зірвала досягнуті домовленості. Офіційний Київ цю версію відкидає, а аналітики зазначають: це риторична спроба покласти провину та виправдати старі вимоги.

На тлі внутрішнього та зовнішнього тиску Путін, на думку експертів, може погодитися на заморожування конфлікту по поточній лінії фронту в обмін на часткове скасування санкцій та перезапуск відносин із США. Однак ніхто не вірить у відмову Кремля від кінцевої мети – руйнування української державності.

Як підкреслює аналітик Тетяна Станова: “Мета залишиться незмінною, але тактика може змінюватися”