Російський диктатор Володимир Путін припустився помилки, яка може коштувати йому влади в найближчому майбутньому, вважає Ігор Ейдман.
Після “виборів” диктатор РФ Володимир Путін здійснив масштабні перестановки у вищому керівництві країни, відкинувши від “годівниці” деякі впливові клани. Баланс порушено, що може коштувати йому владу.
Про це у своєму блозі пише російський опозиціонер, політемігрант Ігор Ейдман.
“Найнебезпечніше для диктатора – плодити у своєму оточенні, людей, що зачаїли образу. Такі недобиті “підранки” зазвичай стають головним мотором прихованої фрони і змов…
Путін раніше тасував кадрову колоду так, щоб усі його ставленики були більш-менш задоволені. Були винятки, але разові та рідкісні.
Зараз він уперше болісно перетрусив правлячу верхівку. При цьому Путін дуже образив впливові клани: Патрушева, Шойгу, генералів із Міністерства оборони на чолі з Герасимовим. Сам Герасимов на місці, але його обклали новими цивільними керівниками міністерства, які віджимають у генералів фінансові потоки. Також утиснені інтереси Кирієнка, якого сильно потіснили в адміністрації президента. Мединський забрав у нього ідеологію та культуру у нове управління з політики у гуманітарній сфері. А путінський улюбленець Дюмін претендує на частину впливу Владиленовича. Також постраждали інтереси головного комерційного партнера Шойгу Тимченка.
За логікою речей оптимізація витрат на оборону вдарить і по основному постачальнику військової техніки – Чемезову, який напередодні вже плакався, що його підприємства і так працюють на межі рентабельності – не відбирайте, мовляв, у сирітки останнє.
Все це було б не проблемою для Путіна, якби він по-сталінськи стер ображених ним бояр у табірний пил. Однак вони не добиті та зберігають позиції у владі. Так він сам створив живильне середовище для боярської фрони.
Смертельно скривджений знущальним призначенням на другорядну посаду Микола Патрушев зберігає позиції в силових структурах, насамперед у ФСБ, у керівництві якої особисто віддані йому люди. Шойгу, нехай і в ослабленому вигляді, отримала у своє розпорядження Рада безпеки, яка об’єднує найвпливовіших силовиків у країні. Герасимов зберігає ключову позицію в Міністерстві оборони і може очолити генеральську фронду тим, хто прийшов туди разом з Білоусовим суто цивільним керівникам, які зневажаються військовими “штафірками”. Та й лояльність Кирієнка тепер не така очевидна. Він, напевно, сильно напружився в результаті останнього переділу впливу в АП. А Кирієнко – це кадрова політика, розстановка бюрократів у системі влади по всій країні.
Ніколи в путінському керівництві не було так багато впливових людей, скривджених диктатором.
Я не стверджую, що змова неминуча, але певні стратегічні ризики для Путіна нові кадрові рішення, очевидно, несуть».
Також Галлямов пояснив, у чому глобальний задум кадрових перестановок у керівництві РФ.
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятись від авторської.
