15 березня 1939 року було проголошено незалежність Карпатської України. Держава проіснувала дуже недовго, однак залишила помітний слід в історії.
Проголошення незалежності Карпатської України стало важливим символом боротьби українців за власну державність та прагнення до незалежності. Про те, чим цікава історія одноденної держави, пише Суспільне Ужгород.
Держава, яка проіснувала лише один день
Незалежність Карпатської України проголосили 15 березня 1939 року. Проте вже в ніч на 16 березня угорські війська розпочали наступ і протягом кількох днів повністю окупували територію. Фактично незалежна держава існувала менш ніж добу.
Території Карпатської України / Фото Wikipedia
Мала майже всі атрибути сучасної України
Попри коротке існування, Карпатська Україна встигла затвердити ключові державні символи. Державною мовою стала українська, прапором – синьо-жовтий стяг, а гімном – “Ще не вмерла України…”.
Президентом обрали Августин Волошин, прем’єр-міністром став Юліан Ревай, а головою Сойму – Августин Штефан.
“Карпатська Січ” героїчно оборонялася попри значну нерівність сил
Для захисту держави створили організацію оборони “Карпатська Січ”. Її бійці мали лише стрілецьку зброю та обмежену кількість кулеметів, але вступили у бій із угорською армією, яка мала танки та авіацію.
Члени “Карпатської Січі” / Фото “Історичної правди”
Найвідоміший бій відбувся на “Красному полі”, де січовики кілька годин стримували наступ ворога.
Перша спроба злуки з Україною відбулася ще у 1919 році
Ще 21 січня 1919 року на Народних зборах у Хусті понад 400 делегатів проголосили злуку Підкарпатської Русі з Українською Народною Республікою.
Однак через агресію більшовиків та інші обставини це рішення не вдалося реалізувати.
Намагалися заручитися підтримкою Гітлера
Після проголошення незалежності президент Августин Волошин звернувся до Адольфа Гітлера із проханням визнати Карпатську Україну та взяти її під протекторат Німеччини. Однак відповіді не надійшло, і угорська армія продовжила наступ, остаточно окупувавши територію.
Августин Волошин / Архівне фото
Чому Радянський Союз був проти вторгнення угорських військ?
Як зазначає історик Олександр Пагіря, єдиною державою, що виступила з протестом проти вторгнення угорських військ на Закарпаття та порушення “елементарних прав його населення”, став Радянський Союз. Водночас позиція радянської дипломатії була суперечливою.
Під час зустрічі 19 березня 1939 року з радником німецького посольства в Москві Вернер фон Тіппельскірх нарком закордонних справ СРСР Максим Літвінов “відкрито висловив своє задоволення щодо анексії Карпатської України Угорщиною”.
У 1938 – 1939 роках Москва уважно стежила за подіями в регіоні та була занепокоєна чутками про можливе створення “Великої України” під протекторатом Німеччина. Відмова Берліна підтримувати Карпатську Україну стала сигналом, що німецьке керівництво не планує використовувати українське питання як інструмент тиску на СРСР.
Міжнародні події довкола Карпатської України фактично стали одним із перших майданчиків, де перевірялася можливість німецько-радянського альянсу. Завершенням цих процесів стало підписання 23 серпня 1939 року в Москві Пакт Молотова-Ріббентропа між СРСР і Німеччиною, який відкрив Адольф Гітлеру шлях до початку Другої світової війни.
Яку назву могла мати Україна?
-
Сьогодні ми звикли до назви Україна, але колись . У середньовіччі українські землі були відомі як Русь, греки називали їх Росс або Россяс, а в Західній Європі – латинізували в Рутенія.
-
У XVI столітті українська шляхта, під впливом Станіслава Оріховського, ідентифікувала себе з племенем сарматів – Роксоланами, що дало поштовх назві Роксоланія для означення держави. Ця назва здобула популярність серед освічених верств, зокрема в Києво-Могилянській академії, та часто використовувалася в літературі й на картах.
-
З часом Роксоланія не змогла конкурувати з народною назвою і до кінця XVIII століття поступово зникла з ужитку. Замість неї остаточно закріпилася звична та зрозуміла назва – Україна.
Що ви думаєте про цю новину?
Обговорити у Facebook
