Конфлікт між Україною та Південною Кореєю стрімко поглиблюється. Початком непорозумінь стало оприлюднення деталей передачі Сеулу полонених бійців з Північної Кореї, захоплених на Курському напрямку, проте згодом додалися повідомлення про те, що Південна Корея спрямовує нафтопродукти до РФ всупереч санкційним обмеженням.
Паралельно з цим триває напружена дипломатична полеміка: південнокорейська сторона вже пішла на крок із відкликанням свого посла, тоді як українське зовнішньополітичне відомство продовжує наполягати на отриманні чітких роз’яснень щодо постачання пального країні-агресорці. ЗМІ з’ясували головні подробиці загострення у взаєминах двох держав.
Дипломатичний демарш: відкликання очільника посольства
Південнокорейське керівництво ухвалило офіційне рішення відкликати свого надзвичайного і повноважного посла з України на тлі міждержавного конфлікту, спровокованого розкриттям даних про транспортування військовополонених з Північної Кореї.
Попри виниклі складнощі у стосунках, офіційний Сеул висловлює намір згладити наявні суперечності з Києвом і заявляє про прагнення продовжувати переговорний процес. Зі свого боку, дипломатичне відомство України поки що утримується від коментарів щодо цього демаршу партнерів.
Читати більше: Вибачень замало: Південна Корея готує заходи проти України через полонених КНДР
Суперечка довкола публічних заяв та позиція МЗС
Нагадаємо, що дипломатичне протистояння спалахнуло після публічного оголошення президента України про спрямування до Сеула двох полонених бійців армії КНДР. Південнокорейські посадовці звинуватили українську сторону в порушенні непублічних домовленостей про таємність, ініціатором яких, за наявною інформацією, був сам Київ через побоювання критики всередині суспільства щодо невикористання цих полонених для обміну українських воїнів.
В адміністрації президента Південної Кореї та керівництві тамтешнього МЗС на чолі з Чо Хьоном підкреслили, що односторонній вихід у публічну площину підриває взаємну довіру, а пояснення та жаль, висловлені міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою, назвали недостатніми. Через це офіційний Сеул вимагає вичерпних коментарів і зважує можливість застосування жорсткої реакції у відповідь.
Речник МЗС України Георгій Тихий зі свого боку зазначив, що надання полонених було виключно проявом доброї волі, а напруга виникла через неоднакове розуміння меж конфіденційності. Представник міністерства спростував наявність офіційних вибачень від очільника українського відомства, уточнивши, що дипломат лише висловив жаль із приводу переходу діалогу у формат відкритих звинувачень.
Питання постачання нафтопродуктів до Росії
Окрім того, Південна Корея відреагувала на журналістські матеріали стосовно перевезення понад 176 тисяч тонн пального з південнокорейських морських хабів до Росії. Влада країни зазначила, що наразі ретельно вивчає всі деталі цих рейсів і готова вжити правових заходів, якщо під час слідства розкриються факти порушення законів країни.
Приводом для міжнародного резонансу послужили відомості систем морського моніторингу, які зафіксували 14 рейсів за участю семи танкерів упродовж липня та серпня, причому три плавзасоби перебували під санкційними обмеженнями Європейського Союзу та Великої Британії. Судна маскували свої справжні маршрути, подаючи у документах порти Японії чи Сінгапуру, але фактично розвантажувалися у російському Владивостоку, а один із кораблів перекачував пальне безпосередньо у відкритому морі.
Південнокорейські високопосадовці аргументували, що перероблені види палива не підпадають під їхній поточний пакет санкційних обмежень щодо Москви, а жоден вантаж нафтопродуктів не декларувався на митниці як експорт до РФ. Також у Сеулі звернули увагу на те, що південнокорейське походження цього дизелю поки що не доведено.
Цей епізод викликав чергову хвилю напруги між Києвом і Сеулом: радник президента України зауважив, що така торгівля суперечить спільній лінії обмеження агресора, а МЗС закликало партнерів дати офіційні роз’яснення. Офіс президента Південної Кореї розкритикував такі зауваження, назвавши їх некоректними, та попросив Київ утриматися від випадів, що здатні зашкодити міжнародному іміджу країни.
Внутрішньополітичне тло у Південній Кореї
Серед експертів висловлюються думки, що така різка лінія поведінки південнокорейського уряду та загострення конфлікту з Україною можуть використовуватись для зміщення суспільної уваги від гострих внутрішніх негараздів. Зокрема, у південнокорейській столиці тривають масові вуличні акції проти глави держави.
У протестних мітингах узяли участь десятки тисяч громадян, разом із представниками опозиційних консервативних сил «People Power Party» (PPP) та майже 70 членами парламенту. Протестувальники наполягали на відставці або процедурі імпічменту президента Лі Чже Мьона, відновленні кримінальних проваджень проти нього, а також заявляли про небезпеку можливого втручання з боку Китаю у виборчі процеси.
Опозиційні політики закидають президентській адміністрації зазіхання на незалежність судової гілки влади через перебудову прокуратури і збільшення кількості суддів Верховного суду, а також надто м’яку відповідь на підрив військових країни на міні КНДР у зоні розмежування. Ситуація додатково загострилася через наміри Лі Чже Мьона поновити переговори з керівництвом КНДР та у зв’язку з наближенням ревізій діяльності кабінету міністрів у парламенті.
Наслідки для двосторонніх відносин та допомоги Україні
Для української сторони публічність навколо передачі двох північнокорейських бійців слугувала вагомим фактором у публічній площині для демонстрації прямої участі КНДР у бойових діях.
Для керівництва ж Південної Кореї цей випадок є надзвичайно чутливим: влада у Сеулі намагається уникнути зайвого роздратування Пхеньяна, вимагала суворої секретності, а розголошення розцінила як удар по довірі та загрозу для політичного становища президента Лі Чже Мьона.
При цьому варто нагадати, що ще у червні міністр закордонних справ Південної Кореї першим публічно сповістив про передачу полонених, зробивши це ще до промови Володимира Зеленського в ООН.
Загальне становище додатково ускладнюється дипломатичним балансуванням Сеула: надаючи Україні фінансову й гуманітарну підтримку та цінуючи отримані розвіддані про арсенал КНДР, корейське керівництво водночас прагне зберегти робочий діалог із Москвою та Пекіном і стримувати Північну Корею.
Крім того, українську сторону вкрай турбує легальний продаж південнокорейського палива до РФ, яке допомагає Москві перекривати внутрішній брак нафтопродуктів.
Фахівці зазначають, що нинішнє дипломатичне загострення вигідне Кремлю та створює ризики остаточного блокування прямих постачань високотехнологічного озброєння з Південної Кореї, зокрема протиповітряних комплексів. Утім, до повного розриву дипломатичних відносин справа навряд чи дійде, адже продовження співпраці потрібне обом державам. Зараз перед дипломатами стоїть завдання досягти взаємоприйнятного компромісу без руйнування зв’язків.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Джерело: tsn.ua
Як розвивалася подія
Попередні наші публікації про цю історію — від найдавнішої.
- 2 ЖовтняПід час повітряної тривоги 2 жовтня у Києві знову атакували Південний міст
- 3 ЖовтняПутін цілить по Південному мосту в Києві: розкрито справжній задум окупантів
- 6 ЖовтняВибачень замало: Південна Корея готує заходи проти України через полонених КНДР
- 7 ЖовтняУ МЗС пояснили дипломатичну напругу з Південною Кореєю через північнокорейських полонених
Головне за день - одним листом
Щовечора надсилаємо топ-5 найчитаніших новин. Без спаму, відписка в один клік.
ПолітикаЛавров звинуватив Україну у зриві мирних переговорів восени 2026 року
ПолітикаУ США висловилися про вступ України до НАТО та окреслили головний пріоритет
ПолітикаОлексій Гончаренко зізнався, де зараз перебуває його старший син і чим займається
КулінаріяБуряк звариться за лічені хвилини і без каструль: проста кулінарна хитрість
Шоу-бізнес«Не розслабляйтеся»: явившись провидиці, “дух” Ніни Матвієнко зробив пророцтво про кінець війни
ТерміновоВійнаПряме влучання у київську багатоповерхівку: рятувальники повідомили про наслідки