Польських фермерів зазнають банкрутства та розорення: експерт розповів, що чекає на Польщу

Польські аграрії приречені на велику кількість випадків банкрутства, оскільки їхня модель існування не відповідає технологіям 21-го століття.

Польські аграрії остаточно припинили протестиякі тривали кілька місяців, на останньому заблокованому прикордонному переході з Україною Тепер вантажівки безперешкодно перетинають кордон у обох напрямках. Про це пише Reuters.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Міністр сільського господарства України у своїй заяві привітав “конструктивну роботу” Польщі щодо зняття блокади, сказавши, що переговори з Варшавою та промисловими асоціаціями були непростими.

Закінчення польського протесту та блокування кордону передбачалося з самого початку, і польська влада тримала паузу, очікуючи, коли фермери повернуться назад на свої поля. Насправді тут відбувається досить сумна для польської аграрної галузі ситуація. Вона вичерпала свій потенціал розвитку, а тому стає менш конкурентоспроможною на ринку. Великі агрохолдинги мають ресурс, що дозволяє їм впроваджувати нові технології, однак у дрібних фермерів його немає, пише економічний аналітик Анатолій Несміян.

“Перейти на нові технології вони не в змозі: це вимагає дуже серйозних витрат і докорінної перебудови всього виробничого ланцюжка, тому вихід вони бачать у тиску на владу з метою отримання нових і нових субсидій. У цьому сенсі перекриття кордону було не лише способом тиску на Україну, а насамперед на свій власний уряд”, – зазначає експерт.

Польський уряд поки не готовий заявити фермерам країни неприємну річ про те, що їхня робота з технологій 20 століття неефективна. Ви або змінюйтесь (а це означатиме відхід з ринку приблизно 40-50 відсотків фермерських господарств, що нині існують), або готуйтеся до того, що ви програєтевважає експерт.

Це не суто польська проблема, таке відбувається по всій Європі. І скрізь фермери бунтують, вимагаючи збільшення субсидій та закриття ринків від конкуруючих із ними товарів.

Уряди стають перед досить непростим вибором: з одного боку, виплата субсидій знижує соціальну проблему: господарства, що розорилися, стануть банкрутами, а це безробіття, падіння виробництва в короткостроковій перспективі, зростання соціальної напруженості. Але при цьому сама галузь стагнуватиме, що зробить її менш конкурентоспроможною перед розвиненішими сусідами та створить проблеми для того сегменту аграрної галузі, який вкладається у розвиток. Збільшувати знову субсидії та ще сильніше закривати ринок? Це квиток в один кінець тому більшість урядів обирає сценарій щодо щадного та м’якого, але відмови від прямої підтримки нетехнологічних господарств, що виливається у періодичні міжсезонні загострення. І продовжуватиметься це досить довго – мінімум до кінця десятиліття і навіть далі.

Однак у міру банкрутства низькотехнологічних господарств їх місце поступово займатиме та частина галузі, яка ставить на розвиток, щоправда, це великі гравці, що часто входять до ще більших глобальних асоціацій і корпорацій, і соціальних проблем з необхідністю якогось пристрою викинутих за борт все одно менше не стане. Але зрештою вибір все одно робиться на користь розвитку, і з цим складно боротися навіть перекриттями та гною у вікна муніципалітетів.