📌 Коротко про головне:
- Окупанти застосовують сотні видів тортур до українських військових у Камишинському СІЗО.
- Після розголосу в ЗМІ умови утримання полонених дещо змінилися на краще.
- Звільнені воїни шоковані гуманним ставленням України до полонених російських окупантів.
За даними уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, росіяни застосовують проти українських полонених майже 700 видів тортур. Після останнього обміну, що стався тиждень тому, звільнені з полону розповіли додаткові подробиці безчинств, які кояться лише в одному місці утримання — а саме у Камишинському СІЗО номер 2 у Волгоградській області.
Кореспондентка ТСН Мар’яна Бухан, яка до цього зробила чимало розслідувань про тортури і умови російського полону, зізнається: жорстока вигадливість ворога вкотре вражає.
Що розповіли про полон українські захисники
Сергій Коновалов, звільнений із полону: «Це наслідки полону. Це забиття. Це довго стояли. Це все гнило у мене, можна було приблизно ось так палець вставити… У мене набрякали так ноги, що я просто ось так ходив босий, у мене в колінах ноги не згиналися».
Сергій Коновалов / © ТСН
Тридцятирічний Сергій Коновалов показує вже загоєні рани від жорстокого побиття. З полону його звільнили лише тиждень тому. Під час цього обміну на кадрах зафіксовано довгоочікувану мить.
На цьому обміні Сергія я впізнала просто у натовпі звільнених, чим його сильно здивувала. Але я добре знала і його історію, і його батьків, і те, що йому довелося пережити у неволі. Про нього раніше розповів інший звільнений з полону — Артем Іринархов, який на обміні 15 травня цього року вийшов з автобуса і сам звернувся до оператора ТСН з проханням записати його розповідь.
Артем Іринархов, звільнений з полону: «Я хочу звернутися від всього Камишинського СІЗО. Я пообіцяв там хлопцям, там залишилися морпіхи, нацгвардійці, там ще близько трьохсот людей. Хочу розповісти вам про безчинства, які відбуваються в цьому СІЗО».
Саме у розповіді про безчинства в Камишинському СІЗО Артем тоді чітко згадав два імені — Микола Бруєв та Сергій Коновалов. А ще назвав прізвище найжорстокішого тамтешнього ката — Івана Анікєєва.
Артем Іринархов, звільнений з полону: «Нещодавно він довів до напівсмерті й хвалився, що відправив його до Бандери; він так і сказав: „Ваш товариш по службі вже у Бандери“. Це азовець, прізвище Бруєв… Люди голодують, є так звані „кунсткамери“. Люди настільки виснажені. Там сидить офіцер Коновалов Сергій, із частини 3011. Він теж при смерті».
Згодом інформацію про те, що азовця Миколу Бруєва вбили в Камишинському СІЗО номер 2, офіційно підтвердили його батькам і в Міжнародному комітеті Червоного Хреста, і в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Новий вид тортур: відгодовування кілограмами хліба та каші
За півтора місяця після заяви Артема Іринархова, Сергія Коновалова нарешті обміняли. Хлопець зі зростом майже два метри зараз важить всього 65 кілограмів. Каже, ще місяць тому було на 10–15 кілограмів менше. І додає: після розголосу і сюжету ТСН про Камишинське СІЗО умови там дійсно почали змінюватись.
Сергій Коновалов, звільнений із полону: «Почалася метушня, почали комісії туди приїздити, перевіряти їх. Дуже багато перевірок, і мене почали також опитувати, дуже багато запитань було, яке до вас ставлення…».
Побиття припинилися, а полонених, яких росіяни заморили голодом до критичної ваги, почали екстрено відгодовувати. І у російській в’язниці це перетворили на окремий, витончений вид тортур — їсти багато хліба і каші.
На такий величезний прийом їжі росіяни відводять хлопцям не більше семи хвилин, каже Сергій. Тим паче все воно гаряче, шлунок пече, починає боліти дуже сильно шлунок.
Кат Іван Анікєєв після цього більше нікого особисто не торкався, а Сергію почав приділяти додаткову увагу і цинічно називав його «зіркою». Під час обходів питав: «Як справи?», на що Сергій відповідав: «Добре, товаришу начальник».
Зміна режиму та розмови про закатованого азовця
А ще полоненим Камишинському СІЗО несподівано почали дозволяти те, що раніше було під суворою забороною. Наприклад, під час щоденних прогулянок.
Також камишинський кат раптом багато почав згадувати у розмовах про забитого до смерті Миколу Бруєва. Сергій переказує діалог цього Анікєєва з іншими полоненими українцями: «Я вам говорив, що він помер? Так, він їм певно сказав. А я вам говорив, що до Бандери відправив? Ну, хлопці сказали, що не чули».
Також Сергій розповідає, що в той самий час, коли загинув Микола Бруєв, в Камишинському СІЗО сталася ще одна смерть. І також бійця-азовця. Ім’я його ми свідомо не називаємо з міркувань безпеки, але після звірячого побиття помирав він просто у Сергія на руках та очах.
Сергій Коновалов, звільнений із полону: «Різке погіршення стану здоров’я: втрата свідомості, порушення координації рухів, втрата комунікації. Він перестав розмовляти, перестав поєднуватись з реальністю, очі скляні у нього були… Він не міг рухатись, він не міг навіть з ліжка встати».
Воїни здивовані умовами для полонених окупантів
«Розповідь Сергія слухаю не лише я. З нами в цій затишній альтанці сидять Артем і Денис, які також пройшли через це ж Камишинське СІЗО в Росії. Нині всі троє перебувають на детальній медичній реабілітації», — каже кореспондентка ТСН.
Зокрема, Денис згадує, що в Камишині росіяни протиправно тримають не лише військовополонених, а й звичайних цивільних людей. Одного такого чоловіка просто упіймали під час фільтрації в Маріуполі, попри те, що в хлопця є очевидні ознаки важкого психічного розладу.
Насамкінець зустрічі журналістка показує хлопцям свій телевізійний сюжет про полонених росіян і про те, в яких саме умовах до майбутнього обміну їх офіційно тримають в Україні. На кадри про салатик «Олів’є» у хлопців виникає миттєва реакція: «Ууууууу!», а Артем щиро сміється. Їх вражає абсолютно все побачене.
Артем Іринархов, звільнений із полону: «Я в шоці просто. Це земля і небо. Якщо це так всюди, де сидять російські полонені… У нас такого не було і близько. Якщо до їхніх військовополонених таке ставлення, чому ми, наші хлопці, там так страждають…».
Проте Артем Іринархов, завдяки сміливому вчинку якого і почався цей масштабний міжнародний розголос про умови у Камишинському СІЗО, твердо упевнений — він усе зробив правильно.
Артем Іринархов, звільнений із полону: «Є результат, є покращення умов в Камишині. Ось вже другий обмін — люди кажуть, що легше, легше, більш цивільно все стає. Весь світ вже знає про того ката, цього Івана Олексійовича. Я сподіваюсь, що його там приберуть і його не буде там взагалі».
А Сергій наразі хоче лише повністю вилікуватись, набрати свою нормальну фізичну вагу і просто жити спокійним вільним життям на рідній землі: «Хочеться почати життя з чистого аркуша».
