Подоляк заявив, що за війною на Близькому Сході стоїть Путін, і пояснив, яка роль Кремля у цьому конфлікті

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Радник ВП України Михайло Подоляк вважає, що Росія зацікавлена ​​у війні на Близькому Сході та частково фінансує її.

“Що важливо? Важливо, щоб війна в Ірані загострила відчуття дуже маленького світу. Всі зрозуміли, що він дуже вузький. Як раніше багатьом здавалося, що це в Україні щось хтось якось воює, а ми тут спокійно сидимо. Виявилося, що все це знову ж таки ілюзія”. Іран грав важливу роль, дуже активний був у фінансуванні терористичних груп і не лише на Близькому Сході, активно намагався провокувати “сусідів” і не лише Ізраїль. Зараз очевидно, що активну роль у всьому цьому грала Росія.

Про це український політик розповів в ефірі телеканалу FREEДІМ на YouTube.

Радник Офісу президента України назвав того, хто стоїть за війною на Близькому Сході: “Вирішити проблему Ірану і вирішити проблему Венесуели без вирішення “проблеми на прізвище Путін” неможливо, тому що Путін дуже часто за цим стоїть в рамках своїх інтересів. Для Путіна гра на дестабілізацію, на які в ціноутворення в певних секторах економіки і перш за все в енергетичному секторі буде впливати на можливість Путіна десь бути присутнім на якихось переговорах, до речі, і щодо Ірану, де він періодично пропонує виступити посередником. Європи та країни Близького Сходу)”.

“Відповідно всі розуміють, що Путін ніколи і не був нейтральним, ніколи не може бути посередником, тому що він і є співорганізатором масових злочинів у різних регіонах. Відповідно, те, що відбувається на Близькому Сході, Путін так само зацікавлений у великій крові, і в обороті Росії буде пересуватися на Росію, і у використанні зброї, і у використанні зброї. передаватися туди”, – наголосив Подоляк.

Як раніше повідомляв Dialog.UA, Подоляк відповів на питання про можливі територіальні поступки заради перемир’я.

Крім того, Подоляк розповів, що змушує Путіна часто ухвалювати “не свої” рішення.

Джерело: dialog.ua