Загальна тенденція вимальовується така сама, як у середині 20-го століття: збори однодумців, створення військової коаліції, війна.
За підсумками Саміту світу у Швейцарії Україна заручилася безпрецедентною підтримкою, навіть Антигітлерівська коаліція була вчетверо меншою. У цивілізованого світу є всі інструменти, щоб щонайменше знизити статус Росії у світі.
Про це пишуть аналітики BSSI
Саміт у Швейцарії: підсумки та висновки.
1. Сентенції про те, що “Росія повинна була бути запрошена за стіл переговорів”, що розганяються друзями РФ і багаторазово битою Німеччиною, не відповідають історичній практиці.
Ніколи в історії країна-агресор не запрошувалась на мирну конференцію інакше, як у стані капітуляції. Якщо брати останню з великих війн – Другу світову, – нікому й на думку не спадало запрошувати Гітлера та його союзників на Московську, Каїрську, Тегеранську та Ялтинську конференції.
2. Реакція РФ та її друзів на Саміт цілком відповідає реакції її третьо-рейхівських єдиновірців: відомство Геббельса спочатку реготало, а потім вивчалося з приводу вищевказаних конференцій і загрожувало чудо-зброєю. Щоправда, незабаром пропагандистам Рейху довелося вбивати своїх дітей та дружин та стрілятися самим.
3. Незалежно від “помірності” вимог підсумкового комюніке Саміту сам факт підписання його 80 країнами безпрецедентний у світовій історії: жодна країна у світі ніколи не мала такої підтримки. Навіть Антигітлерівська коаліція була вчетверо меншою, якщо вважати лише незалежні країни (без домініонів та колоній).
Відмова низки країн від участі або підписання комюніке цілком зрозуміла.
Китай завжди “собі в голові” і не приймає близько до серця проблеми “білих варварів”.
Індія досі вважає себе лідером давно померлого Руху неприєднання.
ПАР намагається набити собі ціну: то подасть позов проти Ізраїлю, то в останній момент відмовиться від підписання комюніке Саміту, але її реальне значення у світі давно відоме.
Саудівська Аравія, незважаючи на участь її господаря – США, швидше за все, намагається догодити і Китай з Іраном (“і вашим, і нашим”).
Але дуже кажучи наявність серед підписантів комюніке Саміту як Туреччини (друг Реджеп, як же так?!), Так і Сербії (це взагалі ні в які ворота; як це пояснить путінська пропаганда?).
4. До документа, аналогічного Атлантичній хартії, в якому путінському режиму буде відмовлено у праві на існування, поки що далеко. Але загальна тенденція вимальовується така сама, як у середині 20-го століття: збори однодумців, створення військової коаліції, війна.
Далеко не факт, що буде поставлена мета знищення РФ (про непотрібність цього для Заходу ми писали в жовтні 2022 року в статті “Чи неминучим розпад Росії?”), але її світовий статус має бути знижений до рівня її роботодавців та збройових спонсорів (Іран, Сирія, КНДР), і всі політичні та економічні інструменти для цього цивілізований світ уже має.
Справа за політичною волею.
