Сьогодні у цьому матеріалі садівники та городники із багаторічним досвідом по секрету розповіли нашим любим читачам, які три популярні рослини можна посіяти на розсаду вже буквально на початку січня.
Як правило, січень здається найменш підходящим місяцем для розсади: короткий день, холодні підвіконня, батареї сушать повітря. Втім, саме в цей час величезна кількість досвідчених садівників та городників уже дістають контейнери та насіння. Не через нетерплячість – а з розрахунку.
Адже існують культури, яким потрібна купа часу на розвиток. Тому, якщо посіяти їх пізно, вони просто-напросто не встигнуть показати себе влітку. Отже, ось 3 рослини, для яких початок січня – цілком розумний старт.
Цибуля-порей:
Цибуля-порей росте дуже повільно, а особливо в перші тижні. Тож, якщо посіяти її навесні, до осені стебла часто залишаються тонкими. Але січневий посів дає рослині фору.
Розсада порею спокійно переносить прохолоду і не боїться пікірування. Зате при ранньому старті формує більш потужну “ніжку”, заради якої її зазвичай і вирощують.
Петунія:
Квітка для тих, хто хоче бачити результат уже на початку літа. Петунія достатньо довго розвивається в розсаді, а дрібне насіння потребує обережного поводження.

Січневий посів дає змогу отримати неймовірно міцні кущики, які зацвітуть рано і приємно тішитимуть протягом усього літа. Проте без додаткового освітлення тут практично не обійтися – це необхідно обов’язково врахувати заздалегідь.
Суниця із насіння:
Для тих, хто хоче виростити ягоди з нуля. Суниця з насіння розвивається надзвичайно повільно і вимагає часу, особливо в перший рік.
І хоча січневий посів не гарантує врожай уже влітку, однак він допомагає отримати міцні рослини, які дуже добре вкоріняться і закладуть основу для майбутніх сезонів. Тому це варіант для терплячих та захоплених дачників.
Що вкрай важливо не забувати при січневій розсаді?
Ранній посів – це нечарівна паличка, а відповідальність. Без світла, стабільної температури та уваги ці рослини доволі швидко витягуються й слабшають. Отже, січнева розсада – вибір для тих садівників, які готові трішки “погратися у довгу” та створити умови, а не просто закинути насіння в землю.