Шлях до Європи: як оцінюють прогрес України у перемовинах про вступ

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Переговори про вступ до Європейського Союзу для України офіційно переходять у нову, більш практичну фазу, де оцінка реформ стає головним мірилом успіху. Попри оптимістичні сигнали, європейські чиновники дають стриману оцінку поточному стану справ, вказуючи на те, що виконано лише близько 15% запланованих трансформацій. Це не стільки критика, скільки констатація масштабу завдань, що стоять перед українською державою на шляху до повноправного членства.

Уже в понеділок, 15 червня, Україна разом із Молдовою зробить черговий крок на шляху до членства в Європейському Союзі — сторони планують відкрити перший переговорний кластер.

Як повідомляє The Guardian, європейські чиновники вважають, що за умови достатньої політичної волі Україна може завершити технічну частину переговорів приблизно за чотири роки.

📱 Наші Shorts🔔 Підписатися

Бойфренд-аб'юзер Гайден Панеттьєрі вперше заговорив після її смерті: в

Ексміністр оборони Федоров отримав бронювання у фонді Сороса через три

Зеленський уперше відреагував на нічний масований удар: росіяни довго

Вибори під час війни: заява Федорова обурила ОП та розділила експертів

Федоров закликає провести вибори!: Звернення Федорова про корупцію, кр

«Пасажирів було видно здалеку»: у Луцьку після удару РФ палали вагони

«Слідство триває» - поліція перевіряє оточення Гайден Панеттьєрі у спр

Помідори «як із бочки» без оцту: простий рецепт для 3-літрової банки

Росія може атакувати НАТО найближчими роками: у розвідці США розкрили

Сімейна драма Кличка та Панеттьєрі: чому боксер забрав опіку над доньк

За словами представників ЄС, Україна наразі виконала близько 15% реформ, передбачених 10-пунктним планом, який у грудні минулого року погодили єврокомісар з питань розширення Марта Кос та віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.

У виданні нагадують, що цей план передбачає, зокрема, посилення незалежності НАБУ і САП, ухвалення антикорупційної стратегії, а також реформування процедур призначення суддів і прокурорів. Крім того, для вступу до ЄС Україні необхідно імплементувати тисячі актів європейського законодавства та отримати одностайну підтримку всіх держав-членів.

У спільній заяві президент Європейської ради Антоніу Кошта та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відзначили “рішучість, мужність і наполегливу працю”, які Україна та Молдова демонструють у процесі реформ.

Колишня радниця Єврокомісії з питань розширення Хізер Граббе наголосила на важливості старту нового етапу переговорів:

“Це початок процесу укладення угоди про членство. Тому це дуже важливо”.

Вона також зазначила, що початок переговорів стане для України своєрідним тестом на реальні можливості.

“Неможливо обійти прийняття, впровадження та забезпечення дотримання законів ЄС на території України. А на це піде деякий час. І це буде пов’язано з адміністративними витратами”, — додала вона.

Читайте також: Росія підняла стратегічну авіацію: можлива нічна ракетна атака

Що ви робили не так: чому 15% — це лише початок

Багато хто сприйняв цифру 15% як ознаку повільного прогресу, проте експерти наголошують: це лише початок довгого шляху імплементації європейського законодавства. Процес адаптації внутрішніх правил під вимоги Брюсселя — це не просто зміна назв міністерств, це фундаментальний перегляд принципів функціонування держави. Раніше Україна вже проходила етапи підписання Угоди про асоціацію, проте переговори про членство вимагають набагато глибшої інтеграції.

Наслідки для звичайних українців будуть відчутними вже найближчими роками. Це стосується не лише стандартів якості товарів чи послуг, а й реформи судової системи та правоохоронних органів. Кожен відсоток виконання плану — це крок до прозорої економіки, де правила гри однакові для всіх. Важливо розуміти, що євроінтеграція — це гра в довгу, і кожен етап потребує колосальних зусиль не лише урядовців, а й законодавців.

Передісторія цього процесу сягає ще 2014 року, коли було підписано Угоду про асоціацію. Проте саме статус кандидата, отриманий у критично важкий для країни час, прискорив багато процесів, які раніше роками буксували в парламентських комітетах. Зараз ми перебуваємо на етапі, де кожна помилка чи затримка в реформах стає предметом ретельного моніторингу з боку європейських партнерів.

Наскільки складним буде перший переговорний кластер для України

Народний депутат і перший заступник голови Комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС Вадим Галайчук вважає, що перший переговорний кластер щодо вступу України до Євросоюзу може виявитися одним із найскладніших для Києва, оскільки охоплює базові та системні реформи.

Зокрема, він звертає увагу на антикорупційний блок, який є одним із ключових у процесі євроінтеграції. За словами Галайчука, ніхто не очікує повного викорінення корупції, однак залишається відкритим питання критеріїв оцінки виконання зобов’язань України.

“Наприклад, горезвісне питання корупції. З одного боку, ніхто не очікує, що ми повністю переможемо корупцію і у нас не буде жодного корупційного злочину. Будемо реалістами. Але тоді виникає питання: як оцінити, що Україна успішно виконує свої зобов’язання?”, — зазначив він.

Водночас експерт додає, що резонансні корупційні скандали можуть мати подвійний ефект: з одного боку, вони шкодять репутації держави, а з іншого — свідчать про те, що антикорупційна система функціонує і реагує на порушення.

Секретний метод: як подолати бюрократичні перепони

Щоб прискорити переговори, Україні потрібно не просто звітувати про ухвалені закони, а демонструвати їхню ефективність у реальному житті. Європейські партнери звертають увагу на те, як працюють НАБУ та САП в умовах воєнного стану. Це стає лакмусовим папірцем нашої спроможності змінюватися. Антикорупційна стратегія більше не може бути формальним документом; вона має перетворитися на дієвий інструмент контролю над державними фінансами та призначеннями.

Крім того, важливо розуміти, що вступ до ЄС — це не односторонній рух. Це постійний діалог, де кожна сторона має свої інтереси. Для України головним завданням залишається збереження темпу реформ попри зовнішні загрози. Аналітики прогнозують, що саме здатність держави до стабільної роботи в умовах тиску стане ключовим аргументом для європейських лідерів при прийнятті фінального рішення щодо повноправного членства.

Отже, попереду нас чекають роки кропіткої роботи над гармонізацією законодавства. Це не лише про гроші чи політичний престиж, це про зміну культури управління країною. Якщо ми зможемо довести, що 15% прогресу — це лише фундамент великої будівлі, успіх буде неминучим.