Створення президентом США Дональдом Трампом «Ради миру», до якої російський диктатор Володимир Путін вже отримав запрошення, в Москві інтерпретується більшою мірою як пастка, ніж як можливість.
Про це пише експерт зі Східної Європи Марк Галеотті у своїй колонці для The Sunday Times. Автор зазначає, що, незважаючи на імідж Трампа як людини, нібито дружньої до Москви, Путін серйозно побоюється опинитися в ізоляції всередині цієї структури.
Американський лідер майстерно використовує риторику «дружби», щоб просувати власні егоїстичні інтереси, які в 2026 році все менше збігаються з сподіваннями Кремля.
Цікаво, що російський диктатор опинився серед перших запрошених, але умови вступу виявилися суто в стилі Трампа – меркантильними і жорсткими. Президент США виставив ціну в мільярд доларів за постійне членство в своїй раді.
Путін у відповідь спробував проявити хитрість, заявивши про готовність оплатити «вхідний квиток» із заморожених у США російських суверенних активів. Це гроші, на повернення яких Москва все одно вже не сподівалася, тому такий хід виглядає як спроба зробити хорошу міну при поганій грі і не витрачати реальні ресурси з виснаженого військового бюджету.
Однак фінансове питання – лише верхівка айсберга. На думку Галеотті, Путін розуміє, що не може відмовитися від запрошення, щоб не виглядати ізгоєм, але сам новий орган викликає у нього роздратування. Москва роками чіплялася за структуру ООН, де право вето в Раді Безпеки ставило Росію на один рівень зі Сполученими Штатами. У «Раді миру» ж ситуація інша: там РФ ризикує стати лише одним з багатьох членів у довгому ряду держав, від Албанії до В’єтнаму. Це руйнує ілюзію «великої держави», яку Путін так ретельно вибудовував для внутрішнього споживання.
Зрештою, амбіції Трампа сформувати новий світовий порядок через особисті домовленості б’ють по позиціях Росії. Замість ексклюзивного діалогу двох наддержав, Москва отримує участь в організації, де її голос може просто загубитися. Галеотті констатує, що така трансформація підкреслює реальну слабкість позицій РФ у світі.
Путін опиняється перед неприємним вибором: або платити величезні гроші за декоративне членство, або остаточно випасти з нової архітектури глобальної безпеки, яку Трамп будує за своїми правилами.
